Кожна зустріч з людьми, про що б не починали говорити, зводиться до одного: потрібні гроші.
На ремонт дахів і під'їздів, на вікна у дитсадку, на нові дороги, на пенсії, зарплати, стипендії, на квартиру, на медицину та освіту, на якісне життя.
Формула діалогу про гроші, між владою та народом, дотепер часто зводилася до простого: народу – обіцянка, корупціонерам – гроші.
Складні розмови про економіку та бюджет. Красиві проекти законів та програм, детальні описи податкових норм, створювали імітацію "не порожніх обіцянок", а бурхливої турботи про народ.
Реальні гроші, в цей же час, розкрадалися через різні схеми з бюджету, силовиками виривалися з бізнесу.
Картини з десятками мільйонів доларів "на чорний день" лише в одній з квартир одного з колишніх міністрів уряду Азарова, розкіш Межигір'я, стали символами злочинної системи.
Протягом чотирьох років сім'єю та "командою" Януковича вкрадено і вивезено з України 32 мільярди доларів. Зараз це майже 500 мільярдів гривень. А скільки пішло на "кишенькові витрати"?
"Команда" злодіїв, що розкрадала країну, складалася з близько 300 осіб. Янукович, члени його адміністрації, міністри, депутати Верховної Ради з тодішньої більшості. Ціна роботи тільки одного злочинця – вкрадені з бюджетів понад 1,5 (півтора) мільярди гривень.
Не обрати злодія і заощадити півтора мільярди! Ось де наші дахи, дороги і пенсії.
І не потрібно шукати складних відповідей. Коли у квартирі потоп, то емоційний господар кинеться за відрами та ганчірками, а розумний – спочатку закрутить кран. Чи розумний той народ, який голосує за злодія та корупціонера, а потім чекає щастя від парламента?
Зробити перший крок до подолання корупції, не проголосувати за корупціонера! – ось та частина відповідальності, яка лежить на кожному з нас.
Все інше від лукавого.
Любіть Україну! І все буде добре!