Спочатку – анекдот.
Пекло. Висока комісія здійснює інспекцію. Три казани.
Біля першого та другого стоять десятки до зубів озброєних чортів, а біля третього спить п'яний чорт з палкою.
– У чому справа? – питає головний інспектор.
– Розумієте, відповідають, у першому казані варяться євреї, у них один втече, всю націю за собою тягне. У другому – вірмени та грузини. Там один біжить, за собою рід тягне.
– А це що за п'яниця?
– Тут ми спокійні, кажуть чорти, це казан з українцями. У них як один спробує вискочити, інші його назад затягнуть.
Гірко, але це теж про нас.
Шановні мої друзі та однодумці, учасники виборчих змагань у Дзержинському районі Харкова (168 округ), представники патріотичних, демократичних середовищ: Любомир Григорець, Володимир Чистілін, Павло Макаренко, Тарас Сітенко. Дорогі інші патріоти, хто має бажання випробувати свої сили у цій виборчій кампанії. Однією з поганих традицій нашого народу, наших попередників, є невміння знаходити спільну мову між собою. Невміння об'єднуватись навіть на краю прірви. Цим користалися і користуються вороги. Князівські міжусобиці, Гетьманщина у 17 столітті, отаманщина 20 століття, усе це приводило до втрати державності. З відсутністю єдності між патріотами значною мірою пов'язані нинішні криза та війна.
Не сумніваюся, що йдучи на ці вибори, ми всі керуємося виключно національними інтересами. А тому у нас є шанс зупинити ганебну традицію взаємознищення.
Ми не змогли чи не встигли вийти на єдиного кандидата до початку кампанії. Причини цього тут навіть не важливі. Але виправити ситуацію – в наших силах.
Пропоную два кроки, які додадуть надії та оптимізму нашим виборцям.
1. Вже зараз домовитися про взаємонепоборювання, звернутися з цим закликом до своїх команд.
2. 25 вересня, увечері, після закінчення процесу реєстрації кандидатів у народні депутати, зібратися і підписати угоду, згідно якої ми домовляємося у період, наприклад, з 5 до 10 жовтня, зробити соціологічне опитування в окрузі. За його результатами визначаємо серед нас лідера з народної підтримки. Він і продовжує подальшу боротьбу. Всі інші знімають свої кандидатури, закликають свої команди підтримати цього лідера.
Символічно робимо це на Покрову.
Нам треба знайти мужність і мудрість на ці кроки. Інакше – гріш нам ціна.
Слава Україні!
П.С. Деталі пропоную обговорити на спільній зустрічі, наприклад, цієї суботи. Телефони один одного знаємо.