Їх тут майже сто осіб тих, кому вдалося втекти від війни, з яких 44 дитини.
Їх поселили в інтернаті для дітей з особливими потребами – у таборі відпочинку "Ластівка".
"У нас є розуміння того, що хтось покинув власну домівку і його потрібноприголубити,- каже диретор комунального закладу Олена Хованова.- Зробили все можливе і неможливе. Ми приготували наш табір, який 9 місців відпочивав, за 3 дні. Тут є все необхідне: гаряча вода, гарна їдальня. Наші працівники готують їжу – працюють безкоштовно. У нас є також гарна баня для малечі, яку потрібно купати й прати"
Їхні мами та бабусі не чекали такого теплого прийому на Слобожанщині. Люди з довколишніх сіл зносять і звозять усе, що можуть. Слов'янськ, до речі, теж Слобожанщина, тільки більше зрусифікований самим фактом входження до Донбасу. Вони плачуть за тим, що полишили – домівкамии, городами, чоловіками.
Вони тут, у богодухівській глушині біля Крисиного вчаться жити в тиші.
І тільки під час останньої грози діти ховалися під стіл. Про політику не сперечаються, бо тут тільки почни. Декому з них російське ТБ добре промило мізки. Потрібні роки, щоб оговтатися.
