За участі Генерального консула республіки Польща в Україні Януша Яблонського пройшов останній дзвінок у Бугаївській загальноосвітній школі, що на Ізюмщині.
Участь у святі іноземного гостя не було випадковою: у цей день на фасаді школи відкрили пам’ятну дошку єврейсько-польському лікарю, письменнику й гуманісту Янушу Корчаку. Він відомий тим. що разом з двома сотнями дітей, якими опікувався в створеному ним “Домі сиріт”, пішов до газової камери, коли мав можливість покинути гетто і врятуватися. Сталося це під час Другої світової війни у 1942 році.
– Вчинок Януша Корчака – приклад для всіх учителів,- зазначив Януш Яблонський,- відкриття йому пам’ятної дошки на Бугаївській школі, безумовно, сприятиме зміцненню українсько-польської дружби.
Голова благодійного фонду Андрія Первозваного Володимир Гальперін з ініціативи якого відкрили дошку вважає, що Януш Корчак – людина ХХІ століття. Оглядаючись в минуле, він проводить паралелі з війною на сході України.
– Зараз ми переживаємо важкі часи,- каже він.- Лише сильна й могутня держава може захистити нас, уберегти від того, аби те, що трапилося з Янушем Корчаком і його дітьми колись, не сталося сьогодні в Україні.
Ці слова були звернені також до бійців танкового батальйону “Звіробій” та батальйону національної гвардії імені Сергія Кульчицького, яких запросили на свято останнього дзвоника. Ця дружба школярів з воїнами триває ось вже понад чотири роки.
Це вже друга пам’ятна дошка встановлена на фасаді школи. Перша вшановує пам’ять українського поета, перекладача й фольклориста, військового лікаря Володимира Олександрова, батько якого був настоятелем храму Ікони Охтирської Божої Матері, що й сьогодні стоїть посеред села. Сам же Володимир Олександров відомий кожному українцю як автор поетичної казки “Ходить гарбуз по городу”.
Окрім пам’ятних дошок силами та коштом місцевого сільгоспкооперативу “Восток”, польського консульства та благодійного фонду Андрія Первозваного у школі відкрито іменні класи: української мови й літератури імені Григорія Сковороди та інформаційних технологій імені Януша Корчака. Зусиллями товариства українсько-норвезької дружби створено та обладнано клас імені мандрівника, географа й полярного дослідника Фрітьофа Нансена. У двадцяті роки минулого століття, під час першого голодомору в Україні, Нансен очолював у Харкові гуманітарну місію, зусиллями якої було врятовано не одну сотню тисяч українців. Власне на прикладах великих людей виховуються бугаївські діти. Школа ж – одна з кращих сільських шкіл району.
До речі, якщо під час канікул іменні й звичайні класи опустіють, то це не означає, що процес виховання й навчання учнів припиниться. Гарячої пори старшокласники зароблятимуть собі на мобільні телефони, ноутбуки, шкільну вдяганку та інше працюючи в сільгоспкооперативі – на току, в рибному господарстві, пастушками біля худоби. А ще відвідають відомі історичні місця області та України.
На фото автора: відкриття меморіальної дошки Янушу Корчаку; останній дзвінок.