80 років тому громадяни Швейцарської конфередерації на загальнонаціональному референдумі висловлювалися за надання ретороманській мові статусу четвертої національної мови країни. Результат, який був одержаний для мови, що нею спілкуються усього кілька десятків тисяч людей в горах Граунбюндена, був приголомшливим – 92 відсотки «за». Ні до, ні після цього швейцарські референдуми не збирали такої кількості голосів «за», це рекорд конфедерації. Ретороманську мову було в буквальному сенсі слова врятовано від небуття – я сам минулого літа слухав, як спілкуються і співають нею люди під благословенним небом долини Мюстайр.
Варто порівняти цю повагу і солідарність з тим, як ставилися до української в Російській імперії та СРСР. Як буквально знищили мою рідну культуру ідиш. Як сьогодні в Росії маргіналізують мови меншин, яких не 35 000, як носіїв ретороманської, а мільйони, як татар.
І стане ясно, з якого пекла ми врятувалися.