Під прицілом інформаційних «градів»

За останні два роки терміни «гібридна війна» та «інформаційна війна» впевнено увірвалися в словник українця. Причому обидва словосполучення мають пряму асоціацію з Російською Федерацією, країною, яка своєю анексією Криму та військовою агресією на Донбасі, наочно їх презентувала світу.  

Інформаційна війна є важливою складовою війни гібридної, причому в цьому словосполученні ключовим словом є «інформаційна». Вона почалася задовго до окупації Криму та вторгнення на Донбас. Вона триває зараз. І не закінчиться, навіть якщо на Донбасі перестануть лунати постріли та гинути люди.

На інформаційній війні, як в АТО,- тримаємо оборону, час від часу огризаємось у відповідь. Проте маємо визнати: на цьому напрямку ми ще значно слабкіші за ворога, тим більше, що раз за разом отримаємо постріли в спину. Від так би мовити «своїх».
 

Хто і навіщо дискредитує Сили спеціальних операцій

Кінцева мета інформаційної війни Кремля – довести світу, що Путін має рацію, коли стверджує, що Україна – це «failed state», тобто, держава, що не відбулася. Під прицілом інформаційних «градів» завжди знаходиться вище керівництво України. І це зрозуміло: ворог намагається за будь-яку ціну розхитати ситуацію, завдаючи точкових ударів по лідерам держави.   

Але останнім часом пропагандистська зброя нашого ідеологічного супротивника та його агентів в Україні все частіше використовується проти Збройних Сил України. Адже створення потужної української армії аж ніяк не вписується в кремлівські плани. Наприклад, наразі під щільним інформаційним обстрілом опинився найсучасніший вид Збройних Сил України – Сили спеціальних операцій (ССпО),  створення якого є одним із пріоритетів військової реформи.

Не виключено, що масована поява публікацій, основна мета яких дискредитувати становлення вітчизняних Сил спецоперацій, не є випадковістю. Адже вже підготовлений і проходить необхідні узгодження в парламенті законопроект про Сили спеціальних операцій.  Крім того, розроблено законопроект «Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони», в якому також закріплюється статус ССпО.  Це важливі і актуальні для обороноздатності держави документи. Але їх розгляд відкладається під різними приводами, хоча здавалося би, нині немає більш пріоритетного завдання, аніж завершити реформування Збройних Сил України.

Варто нагадати, що роботу по організації такої структури за стандартами НАТО Україна розпочинала ще в 2008 році. Необхідність мати підрозділи, які здатні діяти в умовах «гібридної» війни, в тому числі – на окупованій території та в інформаційному просторі, – постала з новою силою з початком російської агресії в 2014-му. Проте лише в січні цього року, після призначення командувачем управління Сил спеціальних операцій генерал-майора Ігоря Луньова, створення ССпО перейшло до фінальної стадії. Спецпризначенці, які зіграли важливу роль у проведенні низки операцій у «гібридній» війні на Донбасі, отримали новий статус і нові можливості.

Очевидно, таке посилення сподобалося не всім: у бік ССпО полетіли заряди негативу. Головним каналом поширення стали блоги та соціальні мережі, а також низка сайтів, у тому числі розташованих у сусідніх державах. Починаючи з березня цього року, в мережі регулярно стали з'являтися негативні публікації про діяльність окремих підрозділів та керівництво сил у цілому. Йдеться не про грунтовний експертний аналіз (справді, від критики не захищений ніхто, незважаючи на погони), а про непідтверджену інформацію, схожу на банальні плітки, – яка з дивною регулярністю циркулює від статті до статті, від сайту до сайту. Конкретна мета всіх цих публікацій проглядається чітко: створити у читача уявлення про конфлікт, який нібито існує між посадовими особами Міністерства оборони, Генерального штабу та ССпО.

Перша публікація в низці інших з'явилася 3 березня  на білоруському сайті «Военно-политическое обозорение». У статті йшлося, зокрема, про діяльність чотирьох центрів інформаційно-психологічних операцій, які планується включити до складу українських ССпО. Публікація побудована начебто на результатах OSINT-розслідування – за методом «розвідки на підставі відкритих джерел». При цьому автор позитивно відгукується про фахівців Міністерства оборони України і зневажливо – про спецпризначенців. Чи не в Російській Федерації виникла ідея посварити між собою представників різних структур?

Наступні публікації не забарилися. Автори виявилися на диво одностайними: свою увагу зосередили на нібито існуючому протистоянні начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України Віктора Муженка та першого заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України Сергія Кривоноса.

Блогер, який пише на сайті korrespondent.net під іменем "Сергій Наумович", приділив увагу особі першого заступника командувача ССпО двічі протягом місяця. При цьому один із записів, де йшлося начебто про невідповідність займаним посадам керівника Сил спецоперацій та його першого заступника, миттєво розлетівся по сепаратистських ресурсах та російських сайтах. Швидкість поширення негативної інформації, очевидно, свідчить про злагоджену роботу спецслужб Російської Федерації, які контролюють інформаційне поле як своєї країни, так і окупованої частини Донбасу.

Методи спотворення фактів не оригінальні. Спочатку з'являється публікація на ресурсі, який формально не є зареєстрованим ЗМІ (наприклад, блог на сайті). Потім інформацію з посиланням на український сайт  беруть російські ресурси чи вже згадуване білоруське «Военно-политическое обозрение».  Коли першоджерело видаляється з сайту, передруки залишаються на інших ресурсах. Таким чином «легалізується» відверта брехня.

До кампанії із дискредитації керівництва Міноборони, Генштабу та ССпО інколи залучають відомих експертів із іменем. Щоправда, експертів в іншій галузі, але своєї мети отруєні інформаційні «стріли» досягають:  створюється ілюзія джерела, яке заслуговує на довіру.

Український економіст і громадський діяч Олег Соскін двічі виступав у своєму блозі на одному з інформаційних порталів, негативно відгукуючись про діяльність Сергія Кривоноса. При цьому експерт визнає: «В последнее время я вынужден комментировать вопросы, связанные с состоянием наших Вооруженных Сил…». Що спонукало економіста давати поради, кого призначати, а кого звільняти на ключових постах в українській армії, можна лише здогадуватися. Але той факт, що обидва записи не потрапили до основного блогу Олега Соскіна, а розміщені на інших ресурсах (а на сайті korrespondent.net уже видалені), може також свідчити про заздалегідь сплановану кампанію за схемою: вкидання – поширення – видалення першоджерела.

Нещодавно на офіційному сайті газети Верховної Ради України «Голос України» у стрічці новин з'явився текст так званого «відкритого листа» до Президента України. Автором листа названо першого заступника командувача ССпО Сергія Кривоноса, який нібито вимагав усунути з посад командування Генерального штабу та Сил спеціальних операцій. Лист виявився сфабрикованим,  був розміщений без відома редакції державної газети, яка видалила дезінформацію з сайту. Проте цей випадок свідчить, що організатори провокативних публікацій розглядають як знаряддя для досягнення своєї мети у тому числі і авторитетні видання.

Минулого тижня інформаційним «дуплетом» з блогів в полковника Кривоноса вже вистрілив сайт «Обозреватель». Заголовок першого містив стверджуючу (але ж фальшиву!) цитату від Кривоноса, що Начальник Генштабу Муженко є агентом впливу Кремля. А наступного дня в іншому блозі вже сам заступник командуючого Сил спецоперацій іменується не інакше, як «полковник-анархіст».

Хто і навіщо розпалює в медіа конфлікт, який нібито існує між командуванням Генштабу та ССпО? Кому вигідно посварити між собою різні підрозділи українського війська? Хто виграє від дискредитації в очах суспільства новостворених Сил спецоперацій, на які покладено виконання особливих завдань у «гібридній» війні? Відповідь очевидна: вигідно насамперед державі-агресору, яка не зацікавлена у зміцненні обороноздатності України. Такі дії виглядають як елементи інформаційної операції спецслужб Російської Федерації.

Технологія «чорного піару», яка використовується для дискредитації Збройних Сил України в мас-медіа, триває, тому найближчим часом варто очікувати на нові провокативні повідомлення та чергові «сенсації». Саме тому власникам та редакторам вітчизняних ЗМІ при розміщенні замовних матеріалів хочеться нагадати відоме попередження: будьте уважні та обережні! Адже не виключено, що прихищена на вашому ресурсі чергова «качка» на адресу ЗС України, вилетіла з кремлівського гнізда.