Андрей Волков: «Помогают по-разному, но помогают все»

Група компаній «Інвестохіллс» долучилася до волонтерської допомоги Збройним силам України та громадянам, які евакуювалися з місць активних бойових дій, з перших днів повномасштабного вторгнення росії. Засновник та керуючий партнер «Інвестохіллс» Андрій Волков, партнери та співробітники компанії – усі долучилися до фінансування закупівель військового обладнання, обладунків, медикаментів та речей, необхідних у тилу. Також менеджмент та співробітники на регулярній основі почали донатити на купівлю та передачу на фронт автомобілів та запчастин до них.

Крім того, група компаній реалізувала ряд масштабних волонтерських проєктів. Зокрема, організувала релокацію на західну Україну підприємства ТЕМП-3000, яке випускає бронежилети, передала на потреби ЗСУ та ТРО свій корпоративний готель на 300 номерів у Києві та відкрила Центр для тимчасового прихистку внутрішньо переміщених осіб у Запоріжжі.

Волонтерська діяльність групи компаній не припиняється і сьогодні. Проте, як і волонтерський рух в цілому, трохи зазнала корегування. На яких проєктах зосереджена «Інвестохіллс» на даний момент і чи достатньо бізнес в цілому робить для того, щоб Україна перемогла ми розпитали безпосередньо у Андрія Волкова.

– З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ваша група компаній активно займається волонтерством. За 1,5 роки війни можете поділитися спостереженнями, як змінюються потреби у волонтерській допомозі? Чого потребують військові зараз?

– Потреби військових змінилися дуже сильно. Якщо на початку повномасштабного вторгнення захисникам потрібно було буквально все: каски, бронежилети, взуття, теплий одяг, медикаменти, їжа і т.п. То зараз таких запитів немає. Здебільшого вся волонтерська допомога певною мірою систематизувалась: вона надається військовим або через великі благодійні фонди, або через спеціалізованих волонтерів, які займаються цим на професійній чи напівпрофесійній основі.

Тож тепер рідко коли в нашій компанії оголошують збори на той чи інший технічний засіб чи щось інше для ЗСУ. Це відбувається лише тоді, коли треба допомогти чийомусь родичу чи знайомому, який служить на передовій, і його побратимам щось конче необхідно.  

Системно ми допомагаємо кільком професійним волонтерам, які мають на утриманні, якщо можна так сказати, конкретні військові частини. Зазвичай кошти, які ми їм передаємо, витрачаються на нові колеса для автомобілів, ремонт техніки, обладнання, купівлю запчастин. Тобто, на все те, що потрібно для функціонування військової техніки.

Також ми продовжуємо регулярно купувати для наших військових автомобілі. Оскільки на них зараз найбільший запит. Авто на передовій є не просто засобом пересування воїнів. Часто воно в буквальному сенсі рятує життя. Ось тому ми не припиняємо волонтерську діяльності у цьому напрямку.

Проте основний проєкт, на якому ми фокусуємося зараз і самі ним керуємо – це Центр з надання допомоги внутрішньо переміщеним особам «Інвестохіллс» у Запоріжжі. Шелтер функціонує з квітня 2022 року і за рік прихистив понад 700 осіб, включаючи інвалідів та дітей. Ми плануємо підтримувати його діяльність стільки, скільки потрібно буде людям, які шукають прихистку. По суті, поки є ВПО, і у них є необхідність десь жити ми будемо забезпечувати функціонування Центру.

– Як вдається підтримувати шелтер? Вам допомагають волонтерські організації?

– Ми створили і фінансуємо Центр виключно за рахунок коштів засновників компаній групи «Інвестохіллс».

Під шелтер ми передали офісну будівлю однієї з наших компаній. За короткий проміжок часу її облаштували та навели лад на прилеглій території. Замінили електропроводку, перебудували каналізацію, провели новий водопровід. Збудували вісім душових кабін. До кімнат закупили меблі, ліжка.

Переобладнання офісної споруди у Центр для ВПО обійшлося 2 млн грн. Ще у 360 тис. грн обійшлося підключення опалення. Покрівлю на будівлі відремонтували, дякуючи місії ООН.

Також ми разом з волонтерами забезпечили людей одягом та предметами першої необхідності, побудували спортивний та дитячий майданчики. З ініціативи керівника Центру Миколи Городенського, з дітьми почали займатися психологи, стали проводити заняття художники та хореографи. Також останнім часом у шелтері почали проводити різного роду навчальні заходи. При чому як для дітей, так і для дорослих.

– Як волонтерська діяльність компаній впливає на персонал?

– Дуже добре. Люди залучені до роботи, до команди, відчувають свою відповідальність. Бачать конкретні результати допомоги батьківщині, бачать, що вони не одні, а усі разом працюють задля перемоги. Усе це надзвичайно позитивно впливає на загальний емоційний стан колективу в такий непростий час.

Крім того, хоча ми не дивимося на волонтерство як на бізнес-проєкт (це, в першу чергу, допомога Україні, армії), проте така діяльність – ще й гарна можливість нашим співробітникам якимось чином себе реалізувати, у тому числі, в професійному плані.

– Як загалом ви можете оцінити роль українського бізнесу в допомозі Україні під час війни? Ви вважаєте бізнес робить достатньо?

Я вважаю, що бізнес багато робить для перемоги України. Усі ж, наприклад, розуміють, що це не роль бізнесу – купувати спорядження для армії. Це має робити держава. З іншої сторони, усвідомлюючи яка ситуація в країні, бізнесмени, як люди відповідальні, досвідчені, цілеспрямовані, які вболівають за батьківщину та бажають їй перемоги, звичайно ж не можуть залишитись осторонь і допомагають армії чим можуть.

Як свідчать дані дослідження стану бізнесу в Україні, опубліковані на сайті «Дія.Бізнес» у січні 2023 року, майже 90% підприємств в країні на початку року допомагало ЗСУ або займалося волонтерською допомогою.

Як я вже казав, багато компаній надають фінансову допомогу для закупівлі військової техніки, амуніції та іншого обладнання для військових. Інші – підтримують власних працівників, надають гуманітарну допомогу ВПО, забезпечують обладнанням та медичними препаратами лікарні. Є компанії, які збирають кошти на ремонт та будівництво інфраструктури в зоні бойових дій тощо.

Загалом, серед моїх знайомих я не знаю жодного бізнесмена, який би не допомагав або ЗСУ, або цивільному населенню, або державі в цілому. Допомагають по-різному, але допомагають усі.

– Чим буде корисний волонтерський досвід вашим компаніям у майбутньому?

Волонтерський досвід показав дуже високий ступінь самоорганізації людей усередині компаній. Керівники бізнесу побачили, що у разі необхідності співробітники самі можуть усе зробити: і мотивувати себе, і проявити ініціативу. Для мене, як для власника бізнесу, – це дуже цікавий досвід.

Звичайно, я не розраховую, що увесь бізнес надалі буде розвиватися з урахуванням цього унікального досвіду. Напевно, цього не буде. Сьогодні мотивація співробітників збіглася у волонтерській діяльності, тому що всі переживають за свою країну. У мирний час у компаніях зазвичай це не так. Мотивації у людей в любому випадку трохи різняться. Проте, приклад того, як може функціонувати компанія чи велика група людей на основі самоорганізації дуже цікавий. І ми цей досвід точно будемо використовувати у бізнесі.