Агресивна війна Росії і те, як Україна захищає себе, змусили військових аналітиків країн Заходу переосмислити усталені догми ведення війни, йдеться у матеріалі Голосу Америки.
Одне з ключових питань у цій війні стосується ролі та наслідків «інтеграції нових проривних технологій» (EDT): широке використання таких технологій, як дрони (БПЛА), штучний інтелект, аналіз великого обсягу даних (Big Data), робототехніка та автономні системи – вказує на їхню все більш важливу роль військовому мистецтві, яка лише зростатиме.
Проте, уроки війни в Україні, які хоч і показали, як і раніше, незаперечну важливість традиційної артилерії та бомбардувань, а також протитанкових озброєнь, що з’явилися ще в 70-х роках, порушують питання необхідності пошуку нового балансу засобів ведення сучасної війни.
І найголовніше: війна в Україні знову підтвердила вирішальну роль людського фактора у використанні будь-яких технологій та платформ.
На думку Франца-Стефана Гаді, старшого наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Franz-Stefan Gady, Senior Fellow, IISS), не інформаційна війна і не війна в кіберпросторі, а традиційніша війна з використанням конвенційної зброї знову опинилася в центрі уваги політиків і військових у Європі.
До останнього часу в США та Європі велися дебати про необхідність переходу при формуванні збройних сил від так званих «застарілих концепцій ведення війни» до відповідних нових технологій, принципів та стандартів.
У деяких країнах Європи, як і раніше, існує військовий обов’язок, в інших діють виключно добровольчі сили. І війна в Україні стала основою для дискусії всередині Євросоюзу про те, як краще інтегрувати резервну живу силу в оборонне планування.
А в Сполучених Штатах перші підсумки військового конфлікту в Україні сприяли більш пильному аналізу ефективності запасів боєприпасів у НАТО та інших союзницьких Америці країнах: особливо – високоточних боєприпасів.
Українська війна також нагадала європейським політикам, що всередині НАТО все ще є серйозні проблеми оперативної сумісності.
Франц-Стефан Гаді наводить приклад такої несумісності:
«…як виявилося, 155-міліметровий снаряд, який використовується в німецькій самохідній гаубиці Panzerhaubitze 2000, не може бути використаний у французькій самохідній гаубиці CAESAR і навпаки».
І, зрештою, війна виявила недоліки політичного стратегічного планування. Захід сильно переоцінив військові можливості Росії та сильно недооцінив волю українців боротися та захищати свою країну.
«А з російської сторони мала місце велика стратегічна помилка. Вони недооцінили об’єднання міжнародної спільноти для допомоги Україні», – наголосив Франц-Стефан Гаді.
Використання старої та нової техніки – асиметричні методи ведення війни ЗСУ
Борис Кременецький, генерал-майор, військовий аташе посольства України в США, зазначив, що для українців «війна в Україні почалася вісім років тому» і всі ці роки Україна не марнувала часу, а проводила військові реформи.
Проте повномасштабне вторгнення, з яким зіткнулася Україна цього року, виявилося приголомшливим для всіх, оскільки Росія застосувала у повному обсязі всі види сучасних конвенційних озброєнь.
Це були і крилаті ракети, і запуск балістичних ракет з кораблів та підводних човнів, стратегічні бомбардування, засоби радіоелектронної боротьби та БПЛА.
Проте проведені реформи української армії відіграли велику роль.
«Ми переписані статути, переглянули та змінили доктрину, концепцію командно-штабної роботи», – розповів генерал-майор, – і навіть за наявності однієї радянської зброї Україна вже могла воювати. Ми додали і мобільні технології».
Генерал Кременецький навів у приклад кілька додатків для смартфонів, розроблених українською військовою промисловістю. Це – «Зелена ніч» (Green Night), завдяки якому можна перетворити смартфон на прилад нічного бачення. Додаток “Хто ти?” (YouControl), що допомагає на КПП ідентифікувати людину. А додаток «Повітряна тривога» (AirAlert) дозволяє сповіщати про повітряну тривогу.
«Сучасні бойові дії в Україні – це унікальне поєднання деяких підходів часів Другої світової війни (наприклад, важких танків) із сучасними технологіями, – наголосив український військовий дипломат, – наприклад, ми отримали… нову артилерію, яка працює із сучасними системами управління та спостереження. Але у нас були і старі радянські 152 та 122-міліметрові артилерійські установки, і нам вдалося поєднати всі радянські прилади керування вогнем із сучасними системами наведення через iPad. Наші люди, інженери самі зголосились і зробили це».
«Нашим величезним здобутком є мобільність. У нас немає ресурсів, щоб рити окопи та прокладати кабелі зв’язку на тисячі кілометрів. Ми використовуємо тактику малих груп. Командування передає повноваження управління, визначені нами за ці вісім років, дуже потужній групі молодших офіцерів, у той час, як росіяни досі відправляють генералів у окопи», – зазначив генерал-майор Кременецький.
Засновниця і керівник Центру нової американської безпеки Мішель Флорной підкреслила, що «важливо було вибудувати механізми обміну інформацією з українськими військами. в режимі реального часу”.
«Самі українці в останній момент перемістили багато своїх важливих урядових даних та інформації в “хмарні сервіси”. Вони виявилися невразливими для російських кібератак, що забезпечило стійкість управління та зв’язку. Після Криму і до повномасштабного вторгнення низка країн НАТО направила радників для роботи з українськими військовими, щоб навчати їх, допомагати їм розробляти оперативні концепції, консультувати ЗСУ», – пояснила Мішель Флурнуа.
Вона наголосила також на важливості інтеграції низки готових цивільних систем, таких, як, наприклад, станції системи StarLink для захищеного зв’язку з БПЛА та традиційними типами озброєння та захисного спорядження.
Проте, з розвитком конфлікту, Росія, часом, досить успішно використовувала наступальні кібер-можливості, але наслідки цих операцій виявилися довгостроковими.
Франц-Стефан Гаді зробив кілька припущень, які пояснюють причини, через які кібер-війська РФ не змогли завдати значної шкоди Україні.
«Можливо, росіяни не використовували наступальних кібер-операцій просто тому, що вони думали, що довгої війни не буде. Можливо, вони намагалися зберегти українську інфраструктуру, а не знищити її, бо вони мали намір її використати. Можливо, кібер-арсенал Росії в першу чергу був націлений на НАТО, і вони не змогли перенести наступальні кібер-засоби з НАТО в Україну, а можливо, вони не використовували кібер-засоби через страх відплати з боку Сполучених Штатів, які залишаються високорозвиненою кібер-державою», – міркував Франц-Стефан Гаді.
Мішель Флорний вважає, що поняття проривних технологій поширюється і на інформаційний супровід бойових дій, підтверджуючи, що «готовність союзників, таких як Сполучені Штати та інші, розсекретити розвіддані на ранньому етапі, щоб фактично спростувати дезінформацію Путіна та оприлюднити факти, щоб світ справді міг побачити , що робить Росія – стало фундаментом, на якому вдалось створити міжнародну коаліцію на підтримку України».
Мішель Флорний наголосила на складностях, що виникли на самому початку російського вторгнення в Україну:
«Питання завжди полягало в тому, як збалансувати підтримку України з управлінням ризику ескалації серйознішого конфлікту між Росією та НАТО».
Генерал-майор ЗСУ, військовий аташе Посольства України у Вашингтоні, Борис Кременецький згадав, як «сім місяців тому, коли почалася війна, і коли ЗСУ шукали можливості, такі як HIMARS, або хоча б 155-мм гаубиці, відповідь була – “ні” , тому що не всі вірили, що Україна протримається більш ніж три дні».
«Коли світ побачив звірства у Бучі, ми отримали 155-мм гаубиці, що змінило розклад сил. Нам вдалося битися з росіянами з хорошими результатами, і пізніше, навесні ми отримали HIMARS, які радикально змінили “правила гри”, – нагадав він, продовжуючи, – оскільки ми настаємо зараз, нам потрібно більше самохідної артилерії. Нам потрібні боєприпаси типу M982 Excalibur. Нам потрібні боєприпаси більшої дальності HIMARS. У майбутньому ми збираємось пересідати на нові винищувачі. Нам знадобиться ще бронетехніка, танки.
З ним погодилася Мішель Флорний, додавши:
«Ми маємо допомогти українським збройним силам перебудуватися та переозброїтися з часом. Це викликає питання про виробничу базу»
“У перспективі ми збираємося відтворити українську оборонку, яка в минулому була здатна виробляти супутники та балістичні ракети”, – відповів український генерал.
Загроза застосування ядерної зброї Путіним уже неодноразово постає на дискусіях експертів з міжнародної політики. Ця розмова виявилася винятком:
«Я не маю відповіді на це питання. Росія захопила Запорізьку АЕС і одночасно почала шантажувати застосування тактичної ядерної зброї. Вони [росіяни] заарештували директора цієї атомної станції, і тепер – дуже важко зрозуміти, що там відбувається», – коротко пояснив український військовий аташе в той час, як Мішель Флорний охарактеризувала риторику кремлівського лідера як спробу «навести «ядерну тінь» на цей військовий конфлікт, щоб “спробувати стримати супротивника”
«Я вважаю це “бряганням зброєю”, тому що мені важко уявити, що Путін насправді застосує ядерну зброю… Однак мене турбує те, що він пов’язує її політичне майбутнє з результатом цієї кампанії», – зауважила вона.
Думка Франца-Стефана Гаді була однозначним:
«Думаю, що демонстрація ядерної зброї насправді не вирішить жодних військових проблем Володимира Путіна в Україні… Україна не капітулює через ядерну демонстрацію в Чорному морі, а ось західна підтримка подвоїться після чогось подібного. До цього слід поставитися серйозно, але на цьому етапі я вважаю це вкрай малоймовірним».
Мішель Флорний наголосила також на правильному використанні у військовій логістиці «географії України, яка межує з кількома дружніми державами», що дало західним партнерам величезні переваги для постачання та поповнення ресурсів та військових запасів України.
Але ми не можемо завжди розраховувати на таку сприятливу географію. Тайвань – з усіх боків під загрозою можливої агресії з боку Китаю».
Особливо в досвіді війни в Україні, на думку Мішель Флурнуа, є «одна з важливих речей, яку зараз вивчають китайці, – це рішучість до опору».
Справді, Росія була шокована ступенем та силою відсічі українського опору.
“Китай ніколи не думав про опір тайванського народу, а тепер вони повертаються до “креслярської дошки” і думають про те, що станеться з їхніми військовими планами, якщо тайванці чинитимуть опір?”, – наголосила Мішель Флурнуа.
Франц-Стефан Гаді впевнений, що уроки України не залишилися непоміченими в Індо-Тихоокеанському регіоні: «Україна продемонструвала ефективність загальновійськових операцій. Військові операції є основним елементом того, що в Сполучених Штатах називається “спільними операціями у всіх сферах”, це дійсно той напрямок, в якому рухається “мистецтво війни”. Якщо ви не можете виконувати спільні операції, ви не можете виконувати спільні операції. На оперативному рівні перевага США над Китаєм у питанні Тайваню залежить від ефективності спільних операцій у всіх сферах».
Мішель Флорной наголосила на важливості завчасної підготовки Тайваню, за прикладом України, на випадок агресії з боку Китаю.
«Нам потрібно заздалегідь зосередитися на побудові більш надійної мережі зв’язку та взаємодії на Тайвані, що дозволяє швидше та краще приймати рішення щодо противника. У цьому маємо брати участь і ми, і наші союзники», – заявила вона.
Однак, як вважає, Франц-Стефан Гаді «будь-яка [конвенційна] війна за участю великих держав» обернеться затяжним конфліктом.
“Швидше за все, це конфлікт не буде швидкоплинним” – вважає він.