Американська преса розмірковує про можливі сценарії війни Ізраїлю проти бойовиків ХАМАС.
«ХАМАС зрозуміє, що, напавши на нас, він припустився помилки історичного масштабу. Ми призначимо ціну, яка запам’ятається їм та іншим ворогам Ізраїлю на десятиліття вперед», – цитують різні американські джерела реакцію на останні події прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху.
Ізраїль продовжуватиме відповідати силою, а можливо, і перейде до наземного вторгнення до Гази, оскільки ХАМАС не залишив йому вибору, пише The New York Times. Одне з ключових питань, яке визначить розвиток кризи, – чи залишиться ліванське бойове угруповання «Хезболла» осторонь, чи активізує своїх бійців для нападу на Ізраїль.
Якщо «Хезболла» візьме безпосередню участь у бойових діях, то вони, найімовірніше, стануть одними з найінтенсивніших у регіоні за останні роки, стверджує автор статті Ронен Бергман.
Прибрати керівництво ХАМАС – це не питання кількох днів чи тижнів, вважає президент та засновник політичної консалтингової компанії Eurasia Group Ян Бреммер в інтерв’ю CNBC.
«Це місяці, а можливо, й роки. Це триватиме довго, дуже довго. Ізраїльтяни мають намір воювати, а це означає не лише авіаудари, а й наземну операцію – від дому до будинку – у Газі, з великою кількістю жертв, за які ХАМАС, звичайно ж, хоче перекласти відповідальність на Ізраїль».
Введення сухопутних військ у Газу для знищення баз ХАМАС, захоплення або знищення бойовиків цього угрупування неминуче призведе до значних жертв серед палестинського населення, попереджає у статті, опублікованій The Wall Street Journal Девід Петреус, колишній директор ЦРУ, генерал армії США , який у минулому керував Центральним командуванням США та силами НАТО/США в Афганістані.
«Ймовірно, серйозні втрати будуть із боку Ізраїлю. Складнощі майбутньої військової операції важко переоцінити. Як показали дії американських та коаліційних сил в Іраку та Афганістані, операції мають ретельно аналізуватись на етапі планування, щоб переконатися, що вони не призведуть до появи нових ворогів через способи ведення війни», – вважає Петреус.
«Ізраїль навряд чи піде на переговори, і вже точно не буде домагатися якнайшвидшого припинення вогню, яке може бути вигідне тільки ХАМАС», – стверджує радник Вашингтонського інституту близькосхідної політики та колишній посланник США на Близькому Сході Денніс Росс у своїй статті, опублікованій журналом Foreign Affairs. На його думку, “безголовити керівництво ХАМАС, зруйнувати його військову інфраструктуру, знищити велику кількість бойовиків і навіть знову окупувати Газу – цілком реальні цілі”.
Росc вважає, що Ізраїль не зупиниться доти, доки ХАМАС не буде значною мірою роззброєний і не будуть створені механізми, які б виключали можливість його повторного озброєння.
“Кінцева мета Ізраїлю – зробити так, щоб ХАМАС більше не міг йому загрожувати, а арабські лідери, зокрема, можуть прийняти демілітаризацію як спосіб порятунку палестинців Гази”, пише експерт.
Малоймовірно, що конфлікт залишиться на стадії блокади сектору Газа, питання лише в масштабах та швидкості розширення війни, продовжує розмірковувати на цю тему віце-президент Брукінгського інституту та директор його зовнішньополітичної програми Сюзен Малоуні у статті у Foreign Affairs.
«Поки що ізраїльтяни зосереджені на безпосередній загрозі і не схильні розширювати конфлікт, але вибір може виявитися не за ними, – вважає Малоуні. – Оскільки після шоку від успіху ХАМАС, у «Хезболли» буде велика спокуса відкрити другий фронт».
Неясно, чи Ізраїль завдаватиме удару по Ірану у зв’язку з його прямою або непрямою роллю в цих атаках, проте всі варіанти мають бути розглянуті як можливі, – наводить свою версію старший радник з національної безпеки компанії POLARIS Джон Нунан у журналі National Review.
“Кінцеві військові цілі прем’єр-міністра Нетаньяху можуть включати повернення Гази та відновлення ізраїльського контролю над цією територією, а можуть обмежуватися ліквідацією ХАМАС як функціональної одиниці”.
Рано чи пізно, Ізраїль майже напевно розпочне наземне вторгнення в Газу – опорний пункт ХАМАС та його «легіонів терору», оскільки «безцеремонні та варварські атаки ХАМАС не залишають іншого вибору», – стверджує у своїй редакторській статті видання The New York Post.
«Через те, що ХАМАС розміщує військовослужбовців та боєприпасів у цивільних районах – мечетях, лікарнях, школах, і не дає мирним жителям евакуюватися, ми можемо очікувати на потік необроблених знімків страждань простих мешканців Гази, – продовжує газета. – Але вони не повинні похитнути рішучість Америки стояти на боці Ізраїлю та підтримувати те, чого вимагає жорстокість терористичного нападу, а саме повне знищення ХАМАСу».
Перед Джо Байденом стоїть складніше завдання, ніж перед президентами США за останні роки – не дати війні на Близькому Сході вийти з-під контролю, цитує журнал Newsweek Джона Маклафліна, колишнього виконувача обов’язків директора ЦРУ за Джорджа Буша-молодшого.
«Завдання американців на цьому етапі полягає в тому, щоб не дати ситуації вийти за межі існуючого становища, – стверджує експерт. – Після проходження цієї фази можна буде почати думати про деескалацію».
«Перед Байденом стоїть завдання підтримати Ізраїль, допомогти йому перемогти ХАМАС і при цьому якимось чином зберегти переговори про мир та нормалізацію відносин між Ізраїлем, арабськими державами і – неминуче – тими палестинськими сторонами, які готові до цього, – йдеться у статті. The Washington Post. – Це не зовсім те завдання, на яке він [Байден] розраховував, і вже точно не просте. І все ж таки саме її необхідно вирішити, щоб зберегти вплив Сполучених Штатів на Близькому Сході».