Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Документ датований 15 вересня 2026 року.
Про це йдеться в указі президента України №932/2026.
“Звільнити Кравченка Руслана Андрійовича з посади Генерального прокурора”, — зазначено в документі.
Раніше 15 вересня Верховна Рада підтримала постанову №16064 про надання згоди на звільнення Кравченка. За відповідне рішення проголосували 317 народних депутатів.
14 вересня Зеленський закликав парламентарів невідкладно підтримати звільнення генерального прокурора.
Перед голосуванням Кравченко заявив, що поважає конституційне право президента внести подання про його звільнення та підкориться рішенню, однак наголосив, що остаточне рішення має ухвалювати Верховна Рада.
“Я вдячний Верховній Раді за довіру і з повагою прийму будь-яке її рішення щодо мого сьогоднішнього звільнення. Але це має бути саме рішення парламенту — не команда Президента”, — заявив Кравченко.
Раніше Reuters повідомляв, що конфлікт між силовими та антикорупційними органами може шкодити іміджу України на Заході. Видання зазначало, що протистояння навколо НАБУ і САП відбувається на тлі залежності України від міжнародної фінансової підтримки та переговорів про вступ до ЄС.
Що відомо про конфлікт Кравченка з НАБУ і САП
Конфлікт Кравченка з НАБУ і САП загострився після спецоперації “Карфаген”. 4 вересня антикорупційні органи провели обшуки в Офісі генпрокурора та вдома у Руслана Кравченка, а згодом повідомили про підозру посадовцю ОГП Сергію Кропиві. За версією слідства, він “кришував” шахрайські кол-центри, отримував за це мільйони гривень і відмивав кошти, а також мав близькі стосунки з Кравченком. Сам генпрокурор свою причетність заперечував.
Після цього Кравченко звільнив Кропиву. 7 вересня він спочатку заявив, що не збирається у відставку, але вже через кілька годин після зустрічі з президентом подав заяву про звільнення. Водночас він продовжив виконувати обов’язки генпрокурора, оскільки для звільнення була потрібна згода Верховної Ради за поданням президента.
14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у вимаганні хабаря та підробці документів, а також “особі, близькій до голови САП” — за вплив на суддів ВАКС, пропозицію неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації. За його версією, саме ці провадження стали причиною операції “Карфаген”, метою якої нібито було отримати доступ до матеріалів справ щодо керівників і працівників НАБУ та САП.
Того ж дня Кравченко оформив собі п’ятиденне відрядження до Франції та виїхав з України службовим автомобілем.
НАБУ і САП назвали дії Кравченка “безпрецедентною інформаційною атакою”. Кривонос заявив, що підозру йому належним чином не вручали. Пізніше Офіс генпрокурора повідомив, що Кривоносу та “особі, наближеній до голови САП” про підозру у встановленому законом порядку не повідомляли, а заяви про це були “позбавлені юридичного сенсу”.
Після цього Зеленський заявив, що для Кравченка є лише один шлях — звільнення, відсторонив його від виконання обов’язків і направив до Верховної Ради подання про звільнення.
