Російські дрони та агентура здійснюють атаки по країнах НАТО, і Європа тепер робить те, що ще кілька років тому здавалося нереальним: готує варіанти ударів у відповідь, пише Politico.
Серед ідей, які обговорюються, – спільні наступальні кібератаки проти Росії, швидша та узгодженіша процедура офіційного встановлення відповідальності Москви за гібридні атаки, а також раптові військові навчання під керівництвом НАТО. Про це повідомили двоє високопосадовців європейських урядів та троє дипломатів ЄС.
«Росіяни постійно тестують межі – якою буде реакція, як далеко вони можуть зайти?» – зазначила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже. За її словами, потрібна «більш проактивна відповідь». «Сигнал подає не розмова – а дія», – сказала вона в інтерв’ю POLITICO.
Упродовж останніх тижнів російські дрони порушували повітряний простір Польщі та Румунії, а загадкові безпілотники паралізували роботу аеропортів і військових баз в інших частинах Європи. До цього додаються радіоелектронні перешкоди GPS, вторгнення російських літаків і кораблів, а також вибух на важливій залізничній гілці в Польщі, якою надходила допомога Україні.
«Європі й Альянсу потрібно запитати себе: як довго ми готові терпіти такий тип гібридної війни… і чи не варто нам самим стати активнішими?» – заявив минулого тижня держсекретар Міноборони Німеччини Флоріан Ган.
Гібридні атаки – не новина. Росія відправляла килерів для вбивств у Великій Британії, підозрюється у підривах складів боєприпасів у Європі, фінансувала крайні праві партії в ЄС, втручалася у вибори в Молдові та Румунії. Але масштаб і частота нинішніх атак безпрецедентні. Аналітичний центр Globsec підрахував: із січня по липень у Європі сталося понад 110 диверсій та спроб атак, переважно у Польщі та Франції, пов’язаних із російськими структурами.
На жовтневому форумі «Валдай» Володимир Путін заявив: «Ми уважно стежимо за зростаючою мілітаризацією Європи. Це просто риторика чи час нам відповідати?»
Хоча Росія відкрито називає НАТО та ЄС противниками, для Європи ключове – не перейти «червоні лінії» Кремля, щоб не спровокувати повномасштабний конфлікт із ядерною державою.
Та це не означає, що Європа має поступатися, каже головнокомандувач ЗС Швеції Мікаель Классон: «Не можна дозволити собі страх і постійну тривогу через можливу ескалацію. Ми повинні бути твердими».
Поки що відповідь Європи – посилення оборони. Після збиття російських дронів над Польщею НАТО оголосило про посилення протиповітряної оборони на східному фланзі.
Навіть це викликає гнів у Москві. Дмитро Медведєв заявив, що європейці «мають тремтіти, як тварини, яких ведуть на забій».
Зміна підходу
Часті російські провокації помітно змінюють тон у європейських столицях.
Польща відправила 10 тисяч військових охороняти критичну інфраструктуру після диверсії на залізниці між Варшавою та Києвом. Прем’єр Дональд Туск звинуватив Росію у «державному тероризмі».
Після інциденту глава європейської дипломатії Кая Каллас назвала такі загрози «екстремально небезпечними» і заявила про необхідність «сильної відповіді».
Міністр оборони Італії Ґвідо Крозетто розкритикував «інертність» Європи та презентував 125-сторінковий план контрзаходів, який передбачає створення Європейського центру протидії гібридній війні, 1500-осібної кіберкоманди та підрозділу військових фахівців зі штучного інтелекту.
«Усім потрібно переглянути свої протоколи безпеки», — додав міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. «Росія явно посилює свою гібридну війну проти громадян ЄС».
Дії замість слів
Попри жорсткі заяви, питання про те, як саме відповідати, залишається відкритим.
Європа діє в рамках законів, тоді як Росія ні, нагадує французький дослідник Кевін Лімоньє: «Постає етичне питання: чи можуть держави, які поважають верховенство права, використовувати ті самі методи, що й Росія?»
Поки що такі країни, як Німеччина та Румунія, посилюють правила щодо збиття дронів над аеропортами та військовими об’єктами.
У кібросфері є більше простору для маневру. Данія, Чехія та Велика Британія вже давно здійснюють наступальні кібероперації. Латвія пропонує робити більше, зокрема атакувати системи, критичні для російської військової промисловості – наприклад, технопарк «Алабуга», де збирають дрони-камікадзе Shahed, а також енергетичні об’єкти чи залізницю, якою перевозять зброю.
Європі потрібно відповісти і на російські інформаційні операції, кажуть чиновники. Для цього потрібна співпраця з країнами, які добре розуміють російське суспільство та мислення.
Водночас усі нові дії повинні мати «правдоподібне заперечення», наголошує один із дипломатів ЄС.
Показ сили
НАТО, як оборонний союз, обережно ставиться до наступальних дій. «Асиметричні відповіді важливі, але ми не будемо опускатися до методів Росії», – сказав один дипломат Альянсу.
Замість цього НАТО має демонструвати силу й єдність, вважає колишня речниця Альянсу Оана Лунгеску: швидко повідомляти, якщо Росія стоїть за гібридною атакою, та проводити раптові навчання на кордоні з РФ, наприклад у Литві чи Естонії.
Центр передового досвіду з протидії гібридним загрозам у Гельсінкі продовжує навчати партнерів та готувати політики для реагування на нові виклики.
«Без сумніву, у гібридній сфері треба робити більше», – каже високопосадовець НАТО. Зокрема – посилювати колективне встановлення відповідальності за атаки та демонструвати, що Альянс здатен швидко перекидати ресурси та адаптуватися.