Прагнення вступити до ЄС більше не визначається лише економічними вигодами. У нових геополітичних умовах країни дедалі частіше розглядають членство як гарантію безпеки.
Як пише Politico, якщо ще два десятиліття тому держави Східної Європи прагнули приєднатися до Євросоюзу заради зростання доходів і підвищення рівня життя, то нині акцент змістився на питання захисту та стабільності.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що членство в ЄС завжди забезпечувало стабільність і процвітання, але тепер країни поза блоком дедалі більше усвідомлюють, що участь у ЄС також означає безпеку і захист у світі з конкуруючими впливами.
Ключовими чинниками цієї зміни стали повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, а також політика Дональда Трампа після його повернення до Білого дому у 2025 році. За даними співрозмовників видання серед дипломатів і чиновників, рішення США запроваджувати мита, критика ЄС у новій стратегії безпеки та навіть погрози щодо Гренландії посилили прагнення країн зблизитися з Брюсселем.
Серед потенційних нових кандидатів на вступ активізувалася Ісландія, де пришвидшили підготовку до референдуму про відновлення переговорів з ЄС. Глава МЗС країни Торгердур Катрін Гуннарсдоттір заявила, що геополітична нестабільність є одним із головних факторів, а членство в ЄС розглядається як питання оборони та безпеки.
Водночас для нинішніх членів ЄС привабливішим є прийом заможніших країн, таких як Ісландія чи Норвегія, ніж нових бідніших кандидатів зі сходу. Усі 13 держав, які приєдналися після 2004 року, отримують більше коштів з бюджету ЄС, ніж вносять, і аналогічна ситуація очікується для України, Молдови, Албанії, Сербії та Чорногорії.
Крім фінансових факторів, існують і політичні застереження. Деякі держави-члени побоюються щодо стабільності демократичних інститутів у нових кандидатів і не хочуть повторення сценаріїв, пов’язаних із політикою Угорщини чи Словаччини.
Натомість такі країни, як Ісландія і Норвегія, які мають усталені демократичні інститути і входять до числа найбагатших у світі за ВВП на душу населення, могли б пройти процес вступу значно швидше.
Змінилася і роль НАТО. На тлі заяв Трампа, які ставлять під сумнів готовність США захищати союзників, країни шукають альтернативні гарантії. У ЄС існує власна стаття про взаємну оборону, що також посилює його значення як безпекового союзу.
Україна, яка не має перспективи вступу до НАТО, розглядає ЄС як ключову гарантію безпеки після можливого припинення вогню. Водночас у Брюсселі наголошують, що вступ України також посилить оборонні можливості самого Євросоюзу.
Попри це, процес розширення залишається складним і залежить від політичної волі всіх держав-членів. Однак у нових умовах, між США, Росією та Китаєм, дедалі більше країн і сам ЄС схиляються до висновку, що безпека полягає у спільності та чисельності.