Європейський Союз у четвер досяг політичної домовленості щодо надання Україні фінансування на найближчі два роки, заявив голова Європейської ради Антоніу Кошта. Це рішення ухвалено попри погрози Бельгії заблокувати план використання заморожених російських активів для допомоги Києву, передає Reuters.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, прибувши на саміт лідерів ЄС у Брюсселі, висунув три вимоги для підтримки ініціативи щодо надання Україні позики на 140 мільярдів євро, яка має фінансуватися за рахунок заморожених російських активів, що зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear.
За словами де Вевера, усі країни-члени повинні поділити ризики, пов’язані з цим рішенням, зокрема потенційні юридичні витрати у разі позовів з боку Росії. Він також наголосив, що до схеми мають бути залучені активи, заморожені не лише в Бельгії, а й в інших країнах.
«Якщо наші вимоги буде виконано, ми підемо далі. Якщо ні – зроблю все можливе на європейському і національному рівнях, аби заблокувати це рішення», – заявив бельгійський прем’єр.
Водночас Антоніу Кошта наголосив, що ЄС забезпечить фінансування України на 2026-2027 роки, включно із закупівлею військової техніки. За його словами, політичне рішення буде ухвалено вже зараз, а технічні деталі визначать пізніше.
Очікується, що Європейська комісія отримає доручення підготувати юридичну пропозицію щодо використання заморожених активів.
На саміті також офіційно затвердили новий пакет санкцій проти Росії. Він передбачає заборону імпорту російського скрапленого газу з 2027 року, а також обмеження проти «тіньового» флоту танкерів і двох незалежних китайських нафтопереробних заводів.
Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя після кількох напружених днів, коли президент США Дональд Трамп оголосив, а потім відклав заплановану зустріч із Володимиром Путіним у Будапешті. Напередодні Вашингтон запровадив санкції проти російських нафтових гігантів «Роснафта» та «Лукойл». Зеленський привітав рішення ЄС і США, назвавши їх «сильним сигналом підтримки».
Тим часом у самому ЄС тривають суперечки щодо умов використання майбутньої позики. Частина країн вимагає, щоб усі кошти спрямовувалися на оборонні потреби, інші пропонують надати Києву певну свободу у витрачанні частини коштів на загальну бюджетну підтримку.
Представники української влади наголошують, що Україна потребує цих коштів уже до кінця року і повинна мати можливість самостійно визначати пріоритети їх використання.
Росія назвала рішення про використання її заморожених активів «незаконним захопленням власності» і пригрозила відповіддю.