Керівники НАТО та Європейської комісії попередили, що Росія діє дедалі більш безрозсудно, і пообіцяли відповісти на “нову нормальність”.
Про це пише BBC.
“Лейпциг знаменує нову ескалацію на території Європейського Союзу, яку безпосередньо пов’язують із Росією”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наступного дня після того, як Німеччина звинуватила Росію у невдалій атаці безпілотником на аеропорт Лейпцига.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс, до якого входять США, перебуває “у повній солідарності з Німеччиною”.
Росія відкидає звинувачення в тому, що 4 серпня вона намагалася атакувати український вантажний літак безпілотником, начиненим вибухівкою.
У відповідь на нові санкції Німеччини Москва заявила, що закриє культурні центри Goethe-Institut у Росії.
Безпілотник в аеропорту Лейпциг/Галле знешкодили за допомогою робота, а другий дрон, як вважають, зіткнувся з іншим вантажним літаком.
Повідомлялося, що третій безпілотник знайшли в аеропорту через 10 днів. Аеропорт є важливим логістичним вузлом НАТО і регулярно використовується українськими транспортними літаками Antonov.
Лише у вівторок уряд Німеччини заявив, що поліцейські розслідування та дані розвідки довели причетність Росії до цих інцидентів.
Міністр внутрішніх справ заявив, що конфігурація дрона, його компоненти, вибухівка та детонатор уже відомі за іншими російськими гібридними операціями.
Як повідомляється, у справі про атаку в Лейпцигу встановлено двох підозрюваних. Один із них — білорус із російським паспортом, який в’їхав до країни за туристичною візою. Інший мав латвійський і російський паспорти, прилетів літаком до Берліна та вилетів із країни за два дні до невдалої атаки.
Берлін заявив, що закриє російське консульство в Бонні, а також культурну установу “Російський дім”, яку в Берліні широко підозрюють у тому, що вона є майданчиком кремлівської пропаганди.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Берлін не надав жодних доказів на підтвердження своїх тверджень.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив, що у відповідь на дії Берліна закриються культурні центри Goethe-Institut у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.
Раніше тимчасового повіреного у справах Німеччини Бернда Фінке викликали, щоб донести позицію Москви, яка відкинула “цілком безпідставні звинувачення” Берліна.
Президент Росії Володимир Путін засудив заходи Німеччини як серйозну помилку, яка “явно суперечить інтересам німецького народу”.
На запитання, чи готова Москва розірвати відносини з Берліном, заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко відповів: “Можливо”, але додав, що поки що Росія дає дипломатії шанс.
Критики в Німеччині припустили, що реакція німецької влади була відносно слабкою, однак Берлін орієнтується на більш скоординовану відповідь разом із союзниками, включно з розширенням санкцій ЄС та обмеженнями на в’їзд для росіян по всьому блоку.
У своїй заяві фон дер Ляєн чітко зазначила, що атака в Лейпцигу передбачала використання “матеріалів військового призначення російськими оперативниками на території Європейського Союзу”.
“Ми не будемо цього терпіти”, — сказала вона. “Ми маємо активізуватися, а це означає бути готовими швидше й ефективніше реагувати на безрозсудність Росії”.
Поки вона зустрічалася з Рютте у Брюсселі, міністри закордонних справ ЄС зібралися у Віклоу в Ірландії, де міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що на європейському рівні можуть бути вжиті заходи проти так званого російського “тіньового флоту” — суден, які перевозять нафту та інші вантажі з метою обходу санкцій ЄС.
Барро та міністри з Бельгії й Нідерландів заявили, що викликали російських послів на знак протесту проти атаки.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що очевидно: Росія не бачить для себе жодної політичної ціни за гібридні операції проти європейських союзників.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас заявила, що вони працюють над посиленням виконання вже чинних санкцій. Вона додала, що існує широка підтримка заборони на в’їзд до ЄС для росіян, які раніше брали участь у бойових діях, а також жорсткіших візових обмежень для російських туристів.
Кілька країн ЄС, зокрема Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія, наполягають на використанні понад 193 млрд євро (165 млрд фунтів стерлінгів) заморожених російських активів для допомоги Україні. Цю ідею вперше планували реалізувати наприкінці 2025 року, однак її відхилила Бельгія, де зберігаються ці кошти. Позиція Бельгії не змінилася, оскільки країна побоюється, що суди можуть покласти на неї фінансову відповідальність.
За словами фон дер Ляєн, атака в Лейпцигу стала частиною ширшої тенденції дедалі небезпечніших інцидентів, включно з використанням дронів і втручанням у роботу критичної інфраструктури.
Марк Рютте додав, що для європейців зросли ризики через дрони та ракети, які перетинають кордони країн на східному фланзі Альянсу, а також почастішали “зловмисні дії, спрямовані безпосередньо проти нашої території — чи то підпали на заводах, що виробляють оборонну продукцію для України, чи то російська гібридна атака в Лейпцигу”.
Лише за останні 24 години в Німеччині повідомлялося про кілька актів імовірного саботажу, зокрема про дві атаки на електричні підстанції — одну на сході країни та ще одну на заході поблизу Кельна.
Хоча влада поки не знає, хто стоїть за цими інцидентами, міністр внутрішніх справ Північного Рейну-Вестфалії Герберт Ройль заявив, що атака на лінії електропередач у Берггаймі на заході Німеччини була навмисною і той, хто її здійснив, атакував країну в цілому.
“Ми розслідуємо дві версії: саботаж, організований іноземною державою, і лівий екстремізм”, — сказав він.
Кілька ліній електропередач вийшли з ладу, внаслідок чого п’ять енергоблоків на двох різних вугільних електростанціях довелося відключити. Поліція повідомила, що в полі знайшли шість пускових пристроїв.
У вівторок рано-вранці поблизу вугільної електростанції Яншвальде у Бранденбурзі були пошкоджені високовольтні лінії електропередач, а пізніше на підстанції виявили вибухові пристрої.
Тим часом у сусідній Польщі прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що пожежа на заводі з виробництва бойових безпілотників у Скаржисько-Каменній, за 140 км на південь від Варшави, була навмисним підпалом і диверсією. Версію підпалу також не виключають у зв’язку з пожежею на заводі в Любліні в ніч на неділю.
Фон дер Ляєн заявила, що санкції вже використовувалися для стримування Росії, а міністри закордонних справ ЄС обговорюють подальші способи “ще глибше скоротити військову скарбницю Росії”.
ЄС уже погодився надати Україні кредит на 90 млрд євро (77 млрд фунтів стерлінгів), а фон дер Ляєн заявила, що Київ попросив додаткові мільярди євро фінансування для оплати ракет протиповітряної оборони PAC-3. Вона також повідомила, що вже триває робота над спільним європейсько-українським проєктом протиракетної оборони Freyja.
Вона пообіцяла, що Європа та НАТО не просто продовжать тиск на Москву, а “ми його посилимо і не зупинимося, доки Росія не припинить бомбити й убивати невинних чоловіків, жінок і дітей в Україні”.
