На тлі масштабного реформування системи МСЕК та анулювання численних необґрунтованих рішень щодо інвалідності, місцеві ЗМІ аналізують декларації керівників медико-соціальної експертизи. В межах ініціативи “Е-декларації під мікроскопом” було проаналізовано звітність очільника Івано-Франківської міжрайонної МСЕК Леоніда Білоуса, пишуть Версії.
У бізнес-портфелі Леоніда Білоуса значиться 40% частка в ТОВ “Центр відновного лікування”, вартістю 12 тисяч гривень. Компанія заснована у 2015 році спільно з Віталієм Панчаком та Антоном Білоусом, який обіймає посаду директора. Підприємство спеціалізується на медичних послугах.
Загальний дохід родини за 2023 рік становив 953 232 гривні. Леонід отримав 238 868 гривень зарплати в обласному бюро медико-соціальної експертизи, 249 884 гривні пенсії та додаткові соціальні виплати. Оксана Білоус заробила 237 727 гривень в обласному центрі контролю та профілактики хвороб, отримала 35 215 гривень пенсії та 171 940 гривень від енергетичної компанії.
Заощадження родини включають готівкові кошти та банківські вклади: у Леоніда – 112 800 гривень, 18 350 доларів США, 6 500 євро готівкою та 173 500 гривень на рахунках. Оксана має банківські заощадження у розмірі 59 390 гривень.
Згідно з указом Президента України від 22 жовтня, систему МСЕК буде ліквідовано до кінця року. МОЗ планує запровадити нову модель експертизи, першим кроком якої стала передача функцій Центральної МСЕК Українському державному науково-дослідному інституту медико-соціальних проблем інвалідності.
З 2025 року оцінку функціональних обмежень здійснюватимуть спеціалісти багатопрофільних медичних закладів. Для посилення контролю ДБР створює спеціальну групу з перевірки рішень щодо встановлення інвалідності посадовим особам.
4 листопада Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроект про ліквідацію МСЕК. Документ передбачає спрощення процедури встановлення інвалідності, цифровізацію процесів, прозорий механізм оскарження рішень та нову систему фінансування експертиз. Пропонується замінити термін “медико-соціальна експертиза” на “оцінювання повсякденного функціонування особи”.
Очікується, що нове законодавство забезпечить прозорість оцінки потреб осіб з обмеженнями, вдосконалить експертні процедури та зменшить адміністративне навантаження на державні органи й медичні заклади.