На популярній платформі TikTok ширяться відео, які нібито попереджають про російський ракетний удар по німецькому містечку Шробенгаузен, де розташоване підприємство з виробництва крилатих ракет Taurus. Відео, створені за допомогою штучного інтелекту, набирають сотні тисяч переглядів і викликають паніку серед користувачів. Експерти вважають, що за цими публікаціями стоїть або спроба заробити на страху, або елемент гібридної війни Росії, пише Bayerischer Rundfunk.
Страх як інструмент впливу
Відео виконані у тривожному тоні: на тлі драматичної музики з’являються кадри з Володимиром Путіним, Сергієм Лавровим і канцлером Фрідріхом Мерцем, а штучний голос повідомляє: “Завод Taurus у Шробенгаузені буде знищено двома ракетами”. У коментарях мешканці Баварії обговорюють, наскільки близько вони живуть до “передбачуваної цілі”, деякі жартують, що “після цього в регіоні не буде рости спаржа”.
Попри відсутність будь-яких доказів, відео мають до 700 тисяч переглядів і десятки тисяч лайків. Водночас вони підживлюють реальні страхи — як перед війною, так і перед нестабільністю в Європі.
Російські погрози — телевізійна риторика, а не реальні плани
Першоджерелом цих “новин” став фрагмент російського державного телебачення від травня 2025 року. Там один із кремлівських пропагандистів, Ігор Коротченко, заявив, що Росія “може атакувати завод у Шробенгаузені”. Але, як зазначають аналітики, це типова інформаційна тактика російського ТБ, спрямована на внутрішню аудиторію.
Політолог Константінос Цецос з Університету бундесверу в Мюнхені пояснює, що подібні заяви покликані зміцнити підтримку Путіна всередині країни, а не відображають реальні наміри. “Я не надаю їм великого значення. Це спосіб мобілізувати населення під час кризи”, — каже він.
Інший експерт, Стефан Майстер з Німецького товариства зовнішньої політики, вважає, що напад Росії на державу-члена НАТО майже неможливий. “Москва прагне не атакувати Альянс, а послабити його, сіяти сумніви щодо підтримки України і підривати довіру до урядів”, — пояснює він.
Гібридна війна і страх як зброя
Аналітики наголошують, що Росія діє в межах гібридної війни — поєднуючи пропаганду, дезінформацію, кібератаки та спроби вплинути на суспільні настрої в Європі. Цецос зазначає, що такі дії свідомо залишаються “нижче порогу”, який міг би спричинити офіційне застосування статті 5 договору НАТО.
Однак можливими є інші форми агресії: диверсії, спроби впливу на логістичні ланцюги, блокування поставок або кібератаки на критичну інфраструктуру, наприклад, енергомережі.
Хто створює фейки
Автори відео невідомі. Фахівці припускають, що вони можуть бути як поодинокими користувачами, так і частиною координованої “тролеферми”. За словами Цецоса, “такі ролики може зробити навіть підліток — достатньо комп’ютера й доступу до нейромережі”.
Юлія Смірнова з Центру моніторингу, аналізу і стратегії (CeMAS) зазначає, що більшість відео виглядають “поспішно зробленими” і часто суперечать одне одному. Деякі просувають проросійські меседжі, інші — демонструють Україну як сильну державу, що є нетиповим для пропагандистських каналів.
На її думку, пояснення просте: автори хочуть отримати якомога більше переглядів і підписників, експлуатуючи страх і тривогу глядачів. TikTok дозволяє монетизувати популярні акаунти, тому фейки стають вигідним бізнесом.
Поширення страху як стратегія впливу
Експерти вбачають у цих відео одночасно комерційний і політичний інтерес. Росія давно використовує дезінформацію для послаблення європейських суспільств, стимулюючи страхи, внутрішні суперечки та недовіру до урядів.
“Такі кампанії спрямовані на те, щоб змінювати політичні настрої, впливати на порядок денний і, зрештою, на рішення влади”, — зазначає Цецос. За його словами, схожі відео з іншими сюжетами вже поширюються в різних країнах Європи.
Коли страх стає зброєю
Дослідження CeMAS показує, що 41% німців бояться Третьої світової війни, а 38% вважають нові конфлікти в Європі ймовірними. Ці настрої створюють ґрунт для маніпуляцій.
“Якщо мета противника — поширювати паніку, то ми допомагаємо йому, коли самі піддаємося страху”, — наголошує Цецос. Він радить протистояти дезінформації через освіту, критичне мислення та усвідомлене споживання новин.