Президент Росії Володимир Путін стикається зі звуженням можливостей для укладення мирної угоди щодо України, оскільки Росія бореться з дедалі більшим бюджетним розривом для фінансування війни, пише Bloomberg.
За словами джерел, обізнаних із ситуацією, напередодні запланованих на суботу переговорів у Маямі між спецпредставником Кремля Кирилом Дмитрієвим та американськими посадовцями, російські чиновники побоюються, що цього року бюджетні витрати знову перевищать заплановані показники, якщо знадобляться додаткові кошти на війну. Вони терміново шукають нові джерела доходів обсягом до 1,2 трлн рублів (16 млрд доларів), щоб збалансувати ключовий бюджетний показник.
Це еквівалентно додатковим 0,5% валового внутрішнього продукту понад запланований на цей рік дефіцит у 1,6% ВВП — на тлі скорочення доходів від продажу енергоносіїв та впливу несподівано міцного рубля.
Економічний тиск зростає на тлі спроб представників Росії та США знайти шляхи завершення повномасштабного вторгнення, розпочатого у 2022 році. Водночас Путін не демонструє готовності відмовитися від максималістських вимог щодо територій на сході України, попри оптимістичні заяви американських та українських посадовців про прогрес у переговорах щодо завершення найбільшого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни.
У Москві не очікують прориву на мирних переговорах, зазначили джерела. Хоча російські та українські військові делегації уточнюють технічні деталі можливого припинення вогню, суперечки щодо територій потребують політичних рішень на рівні керівництва.
Територіальне питання є «єдиним пунктом, що залишився», який необхідно вирішити, заявив держсекретар США Марко Рубіо американським сенаторам у середу у Вашингтоні. «Це міст, який ми ще не перейшли».
Для Кремля фактором може стати й політичний календар США, оскільки президент Дональд Трамп дедалі більше зосереджується на проміжних виборах до Конгресу в листопаді, зазначив директор Берлінського центру Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв.
«Умови, які Трамп пропонує для завершення війни, — найкращі з усіх, що Путін може отримати протягом чотирьох років», — сказав він. «Малоймовірно, що такі пропозиції діятимуть безстроково, і якщо Трамп втратить контроль над нижньою палатою, що цілком імовірно, це дозволить вставляти палиці в колеса всьому, що він намагатиметься робити».
Бюджетна ситуація Росії може ще більше погіршитися через санкції США, які змушують нафтовидобувні компанії продавати нафту зі знижками на тлі й без того слабких цін. Проєкт бюджету на 2026 рік виходить із нафтогазових доходів у 8,9 трлн рублів за ціни на нафту Urals у 59 доларів за барель і курсу 92,2 рубля за долар.
Наразі нафта Urals торгується близько 55 доларів за барель, а курс рубля становить приблизно 75 за долар. Якщо ці рівні збережуться, нафтогазові доходи складуть близько 6,75 трлн рублів, що означає дефіцит майже 2,2 трлн рублів, свідчать розрахунки Bloomberg.
Водночас запланований дефіцит бюджету Росії цього року є невисоким за міжнародними мірками. Однак торік уряд різко переглянув цільовий показник дефіциту з 0,5% до 2,6% ВВП і був змушений скорочувати видатки в грудні, щоб досягти цієї мети. Бюджетну діру закрили рекордним випуском дедалі дорожчих боргових зобов’язань у вигляді облігацій федеральної позики.
Путін вимагає, щоб Україна передала контроль над східним Донбасом — Донецькою та Луганською областями — у межах так званих «анкориджських домовленостей», яких, за твердженням Росії, було досягнуто під час його серпневої зустрічі з Трампом на Алясці. Бойові дії мають бути заморожені вздовж нинішніх ліній зіткнення в південних регіонах Херсонської та Запорізької областей.
У Кремлі вважають це поступкою з боку Путіна, який раніше заявляв претензії на всі чотири регіони України, попри те що російські війська так і не окупували їх повністю.
Україна відкидає вимоги вивести війська з добре укріплених районів східної частини Донецької області, які російські сили не змогли захопити з 2014 року, якщо Путін не здійснить дзеркального відведення своїх військ. Американські пропозиції передбачали створення на неокупованій території демілітаризованої або вільної економічної зони під спеціальним управлінням.
Щодо післявоєнних гарантій безпеки для України, за словами Рубіо, існує «загальна згода». Вони передбачають розміщення обмеженого контингенту європейських військ, насамперед Франції та Великої Британії, а також американську підтримку. «Але фактично гарантією безпеки є саме американська підтримка», — сказав він.
Помічник Путіна з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив у четвер, що ці гарантії з Росією не погоджувалися. Хоча територіальне питання є ключовим, залишаються й інші невирішені аспекти, зазначив він.
Попередній раунд переговорів в Абу-Дабі був конструктивним і зосереджувався, зокрема, на питаннях реалізації можливого припинення вогню, повідомили джерела. Військові посадовці планують продовжити ці контакти, однак без зрушень у територіальному питанні оптимізму щодо перемир’я небагато.
У четвер Путін зустрівся в Кремлі з президентом ОАЕ шейхом Мухаммедом бін Заїдом Аль Нахаяном і подякував йому за організацію переговорів.
У переговорах в Абу-Дабі брали участь американські спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зять Трампа, які прибули туди з Москви після майже чотиригодинних переговорів із Путіним.
Європа не представлена на переговорах у Маямі й має небагато інформації про можливі зміни позиції Росії, зазначив європейський дипломат.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль цього тижня під час візиту до Латвії дав песимістичну оцінку, розкритикувавши «вперте наполягання Росії на ключовому територіальному питанні».
«Якщо тут не буде гнучкості, я побоююся, що переговори можуть тривати дуже довго або взагалі завершитися безрезультатно», — сказав він.