Оголошення Дональда Трампа про намір «негайно відновити» ядерні випробування стало одним із найбільш контроверсійних кроків його другого президентського терміну. За словами експертів, цей намір може коштувати сотні мільйонів доларів і вимагатиме років підготовки — але головна небезпека полягає не у вартості, а у ризику руйнування тридцятирічного міжнародного консенсусу проти фізичних ядерних вибухів. Про це пише The Washington Post.
Тест, який може змінити глобальну систему стримування
США припинили ядерні випробування ще у 1992 році — за правління Джорджа Буша-старшого. Тоді останній підземний вибух відбувся на полігоні Nevada Test Site, за 100 кілометрів від Лас-Вегаса. З того часу американські ядерні програми спиралися на комп’ютерне моделювання й так звані субкритичні тести, які зупиняються до моменту реального вибуху.
Саме тому рішення Трампа виглядає як спроба повернутися в епоху холодної війни. Формально воно не порушує Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBT), оскільки США його підписали, але так і не ратифікували. Втім, цей крок може фактично ліквідувати «ядерне табу», що діяло три десятиліття, і дати сигнал іншим державам — насамперед Росії, Китаю та Північній Кореї — розпочати власні тести.
«Якщо одна країна почне тестувати, весь будинок із карт розвалиться», — попереджає Ганс Крістенсен із Федерації американських науковців.
Технічна та кадрова деградація: «це не команда PowerPoint»
Фахівці з Національної адміністрації ядерної безпеки США (NNSA), яка відповідає за випробування, визнають: повернення до повномасштабних вибухів — надзвичайно складний процес. Інфраструктура застаріла, обладнання на полігоні перетворилося на «іржаву яму», а більшість інженерів і техніків залишили установу ще до пандемії.
«Ці люди не були бюрократами — вони мали багато пилу під нігтями», — згадує Пол Дікман, колишній керівник федеральних ядерних випробувань у Неваді.
Сама підготовка нового підземного вибуху може зайняти роки. Щоб уникнути впливу на діючі лабораторії, доведеться бурити нові шахти. За оцінками колишньої заступниці адміністратора NNSA Корі Хіндерстайн, навіть найпростіший тест коштуватиме близько 100 мільйонів доларів.
Ернест Моніс, міністр енергетики в адміністрації Обами, додає: «Якщо президент хоче лише політичного шоу, можна просто дістати боєголовку з резерву і підірвати її. Це можна зробити за рік, але наукової користі від такого вибуху не буде».
Політична мотивація і пошук «ядерного балансу»
Оголошення Трампа з’явилося в його Truth Social буквально за кілька годин до зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Президент заявив, що прагне «тестувати на рівних» із Росією та Китаєм. Обидві країни, за словами Трампа, активно модернізують свої ядерні арсенали.
Консервативні експерти, як-от Роберт Пітерс із Heritage Foundation, підтримують ідею: «Ми стоїмо на місці, маючи той самий арсенал, що й 50 років тому. Треба показати, що ми не дозволимо себе залякати автократами в Пекіні, Москві чи Пхеньяні».
Однак більшість незалежних аналітиків вважають, що відновлення тестів лише посилить ризик нової гонки озброєнь. «Ми вже маємо колосальний обсяг даних із понад тисячі власних випробувань. Наші противники лише мріють наздогнати нас», — зазначає Хіндерстайн.
Між наукою і символізмом
Сенаторка від Невади Діна Тітус уже готує законопроєкт, який заборонить виділення федеральних коштів на нові ядерні випробування. Вона нагадує, що більшість американських боєголовок створені понад півстоліття тому, але щорічні звіти лабораторій NNSA підтверджують їхню працездатність без потреби у вибухах.
Моніс, який підписував ці звіти впродовж чотирьох років, наголошує: «Щороку ми інформували президента, що немає жодних підстав для відновлення тестів».
Попри це, у Вашингтоні знову звучать знайомі аргументи — мовляв, Москва і Пекін, можливо, проводять «таємні випробування малої потужності». Доказів цьому немає, але твердження про «ядерну прогалину» стають зручним політичним інструментом.
Ризики для міжнародного порядку
Експерти з нерозповсюдження попереджають, що навіть символічний підрив у Неваді матиме глобальні наслідки. Такий крок фактично розв’яже руки не лише великим державам, а й регіональним гравцям — від Ірану до Саудівської Аравії.
«Як тільки США зроблять перший вибух, решта світу сприйме це як дозвіл діяти так само», — зазначає Даріл Кімболл із Асоціації з контролю над озброєннями.
Водночас будь-які нові тести ускладнять майбутні переговори з Росією щодо стратегічних наступальних озброєнь і поставлять під сумнів лідерство США у сфері нерозповсюдження.
Плани Трампа — це не лише технічний чи науковий проєкт, а передусім політичний сигнал. Його реалізація може зайняти роки, коштувати сотні мільйонів і водночас підірвати одну з найстійкіших міжнародних угод сучасності.
Після більш ніж тридцяти років без вибухів ядерна пауза перетворилася на невидимий, але потужний символ глобальної відповідальності. І саме цей символ може зникнути, якщо Вашингтон зробить навіть один крок у минуле.