В Україні ініціювали законопроєкт про регулювання Telegram

Народний депутат від партії “Європейська Солідарність” Микола Княжицький ініціює законопроєкт про регулювання в Україні Telegram та подібних до нього платформ.

“Проблема Telegram — це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, тим не менш, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку Генштаб ЗСУ прямо каже що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого — ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців”, — написав Княжицький у своєму Facebook.

Княжицький також нагадав, що за останні два роки саме Telegram став основною платформою, з якої українці дізнаються новини.

“Така собі альтернатива цілодобовому телемарафону. Яка має російське походження, співпрацює з кремлівською владою, і яку хвалить за конструктивну співпрацю особисто Путін”, – додав він.

Однак депутат наголошує, що законопроєкт не пропонує блокування Telegram, а запроваджує “приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube”. За словами Княжицького, цим законопроєктом хочуть заповнити прогалину в Законі про медіа, який регулює всі типи засобів масової інформації, крім платформ типу Telegram.

Княжицький виділяє 4 основні моменти свого законопроєкту:

1. Платформи мусять реагувати на поширення через них такого саме контенту, який вже зараз заборонено поширювати через інші медіа (в тому числі в YouTube та онлайн ЗМІ). Йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифікацію фашизму, виправдовування російської агресії тощо. Перелік заборон залишається тим самим, який існує зараз, і цим законопроєктом не змінюється.
2. Платформи зобов’язані розкривати структуру власності, а також джерела фінансування на запит Нацради з питань телерадіомовлення, так само як зараз передбачено для інших медіа та сервісів.
3. Якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей
4. Сили безпеки й оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, тому обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю, до них не застосовуються. Вірніше, можуть застосовуватись, якщо це буде встановлено постановою Уряду.