Блекаути в українській енергосистемі можливі, якщо Росії вдасться подолати українську систему ППО. Про це на Київському міжнародному економічному форумі, який відбувся цього тижня, розповів міністр енергетики України Герман Галущенко.
«Якщо будуть масовані удари, які завдадуть суттєвих збитків енергосистемі, можливі блекаути, але ми готуємося максимально швидко відновлювати систему, щоб блекаути були короткочасними», – сказав Галущенко.
Герман Галущенко підкреслив, що «зима буде тяжкою».
«У нас немає ілюзії, що ворог не атакуватиме енергосистему. І тому зима буде тяжкою. Насамперед не з погляду енергетики, тому що система – і генерація, і механізми передачі електроенергії – готова до зими. Реалізовано такі проекти захисту, яких жодна країна у світі ще не реалізовувала. Ми готуємось до атак», – зазначив міністр.
Він нагадав, що у 2022 році 11 жовтня Україна зупинила експорт електроенергії, «наступного дня після масованого удару по електроенергетиці».
Міністр енергетики України зазначив, що завдяки відповідним рішенням навіть в умовах війни іноземні компанії закачують та зберігають газ в українських підземних газосховищах.
«Наша мета – це Україна як енергетичний хаб у Європі. Те, що сьогодні закачується газ до українських ПСГ, лише доводить правдивість цього плану», – додав Герман Галущенко.
Він також нагадав, що днями до мережі було підключено атомний блок ВВЕР-440, який працює на паливі, виробленому американською компанією Westinghouse спільно із фахівцями «Енергоатому», повідомляє міністерство енергетики України.
«Такий вид палива раніше вироблявся лише Росією. Зруйновано російську монополію, і нарешті відчинено двері до санкцій щодо Росії в атомній галузі», – сказав міністр.
Керівник Головного управління розвідки міністерства оборони Кирило Буданов в інтерв’ю ЗМІ нещодавно зазначив, що план Росії створити блекаут під час ракетних ударів у 2022 році провалився.
«Тоді він, дякувати Богу, не вдався. Але в їхніх планах особливих коригувань немає, тому вони продовжуватимуть це робити і цього сезону. На жаль, на нас знову чекає битва за електроенергію», – зазначив він.
На питання про те, «чи потрібно цієї зими чекати блекаутів у Москві?», він сказав, що «тимчасових, можливо».
«Це цілком логічне явище, коли робиш якісь погані кроки, рано чи пізно воно повернеться до тебе», – вважає Буданов.
Енергетичні об’єкти України матимуть три рівні захисту у вигляді інженерних укріплень на випадок російських атак. Про це сказав в інтерв’ю медіа голова Укренерго Володимир Кудрицький.
«Перший рівень – це справді простий захист від вибухової хвилі, від уламків. Це переважно наповнені піском чи біг-беги, чи габіони, чи якісь інші конструкції, які прості, що захищають саме від непрямого влучання чи ракети, чи «Шахеда». Другий рівень – це захист від прямого влучення «Шахедів». І третій рівень найскладніший і найбільш масштабні конструкції – це комплексний захист від «Шахедів» і ракет», – підкреслив він.
Він також зазначив, що «ми не можемо повністю на 100% убезпечитися від масованих ракетних або дронових атак».
«Важливо, щоб швидкість, з якою ворог руйнує енергосистему, не перевищувала чи не перевищувала швидкість, з якою ми відновлюємо. І тоді ситуація контрольована», – наголосив Володимир Кудрицький.
Політичний аналітик Борис Кушнірук зазначає, що запасів вугілля для енергогенерації в Україні достатньо, щоби пережити зиму навіть при спробах Росії бити по енергосистемі.
«Нині «Енергоатом» працює на сто відсотків і це теж підвищує можливості енергосистеми. Є проблема мереж. Причому регіональні лінії електропередач підготовлені значно краще, оскільки обленерго перебувають у приватному управлінні, і вони виконали ретельніше вимоги щодо резервів обладнання у разі можливих руйнувань», – каже Борис Кушнірук.
За його словами, підготовка енергетики країни до зимового періоду, використання сучасної протиповітряної оборони, запас обладнання для енергоринку має дозволити пройти цей зимовий період.
«Чи будуть відключення, як ті, що були? Вони можуть і бути на регіональному рівні. Минулої зими були історії, коли одночасно деякі регіони сиділи без світла, а в цей час Україна постачала електроенергію за кордон. Це подавалося як «зрада», але суть проблеми дуже проста – була можливість виробляти електроенергію в інших регіонах, але не було можливості передавати її туди, де не було світла», – стверджує Борис Кушнірук.
Голова Центру політичних досліджень «Доктрина» Ярослав Божко зазначає, що сьогодні складно оцінити здібності України пережити зиму, можливі удари Росії по енергосистемі країни.
«Українська енергетична система взимку 2022 року була досить відчутно вражена, а масштабів її відновлення ми не знаємо. У широкому значенні такі дані становлять певну таємницю. Очевидно, що цієї зими відчутно зміниться характер атак об’єктів енергоінфраструктури з боку Росії. Минулої зими вона вичерпала дуже великі обсяги ракет, проте зросла кількість ударних безпілотників. Значною мірою саме вони становитимуть основу російських ударів цієї зими. Тому Україна має запит на більш мобільні підрозділи ППО», – каже Ярослав Божко.
Він вважає, що Україна навіть, незважаючи на можливі проблеми, зрештою зможе пройти зиму, оскільки план «змінити настрої українців» ударами по інфраструктурі спочатку «був нереалістичним і походив із відсутності розуміння ситуації в Україні російським керівництвом».
Відкритих економічних параметрів сьогодні недостатньо для того, щоб сьогодні говорити про те, наскільки Україна готова пережити зиму, вважає експерт із питань політики та економіки із фонду «Майдан закордонних справ» Юрій Смілянський.
«Коли влада починає говорити одне, а потім протилежне, коли каже, що ми готові чи коли ми не готові. Ризики є, але який рівень нашої готовності? Який рівень запасів газу? Наскільки ми готові атомною енергетикою перекривати потреби електричної енергії? Невідомо. Коли ці енергопараметри залишаються невідомими, ми можемо сказати лише одне – хтось у владі готується заробити на цьому», – каже Смілянський.
Внутрішні чинники, такі як зростання вартості дизельного палива та бензину, він вважає, що впливає не на енергобезпеку, а на процеси забезпечення товарів у країні.
«Все-таки частина вантажів перевозиться автотранспортом. Чим дорожче паливо, тим дорожчі товари. Вартість палива буде закладена у ціну для споживача. Зростання цін на бензин – це фактор впливу на інфляцію», – наголошує Юрій Смілянський.