У неділю в Косові відбудуться дострокові парламентські вибори, які можуть суттєво вплинути на подальший зовнішньополітичний курс країни. Колишня президентка Косова Вйоса Османі заявила, що результати голосування визначать, чи збереже країна шлях до членства в НАТО та Європейському Союзі.
В інтерв’ю Politico Османі різко розкритикувала чинного прем’єр-міністра Альбіна Курті та його партію Vetëvendosje. На її думку, переобрання Курті може поставити під загрозу євроатлантичні перспективи Косова через погіршення відносин із ключовими західними партнерами.
Османі обіймала посаду президентки Косова з 2021 року до квітня 2026-го. Після завершення її каденції парламент не зміг обрати нового главу держави, що спричинило конституційну кризу та необхідність проведення дострокових виборів.
За словами політикині, майбутнє Косова не повинно залежати від особистих політичних амбіцій. Вона закликала виборців підтримати лідерів, які здатні ухвалювати рішення, що незворотно закріплять країну на європейському та євроатлантичному шляху.
Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році, однак і досі не має повного міжнародного визнання. Хоча США та інші країни «Групи семи» визнають суверенітет Косова, кілька держав-членів ЄС — Іспанія, Греція, Румунія та Словаччина — цього не зробили. Через це вступ країни до НАТО та Євросоюзу залишається складним завданням.
Османі вважає, що політика Курті лише ускладнила ситуацію. Прем’єр-міністр повернувся до влади у 2021 році, обіцяючи масштабні реформи та подальшу інтеграцію до західних структур. Однак під час його перебування на посаді відносини Косова з Брюсселем і Вашингтоном неодноразово переживали кризу.
Одним із найбільш суперечливих епізодів стало призначення у 2023 році етнічних албанців на посади мерів муніципалітетів на півночі Косова, де більшість населення становлять серби. Західні партнери звинуватили уряд Курті у загостренні міжетнічної напруги. Після заворушень і сутичок Європейський Союз запровадив санкції проти Косова та призупинив частину економічної допомоги. Обмеження були скасовані лише після проведення нових місцевих виборів минулого року.
Напруженими залишалися і відносини Курті зі США. У 2020 році він звинувачував адміністрацію Дональда Трампа у спробах усунути його уряд заради просування угоди про обмін територіями між Косовом і Сербією. Водночас останнім часом прем’єр демонстрував більш дружню позицію щодо Вашингтона.
Особистий конфлікт між Османі та Курті також став важливим фактором нинішньої політичної кризи. На початку року прем’єр відмовився підтримати її кандидатуру на новий президентський термін і висунув претендентів від власної партії. Проте жоден із кандидатів не зміг отримати необхідну підтримку депутатів, що зрештою призвело до дострокових виборів.
Османі сама бере участь у парламентських виборах, але не приховує намірів знову очолити державу. Вона стверджує, що Курті намагається посилити контроль над усіма інституціями влади та прагне бачити на посаді президента людину, яка не матиме самостійної політичної ваги.
За оцінками політичних аналітиків, партія Vetëvendosje, найімовірніше, знову отримає найбільше місць у парламенті, що дозволить Курті зберегти посаду прем’єр-міністра. Водночас питання президентства залишається відкритим. Для обрання глави держави необхідна підтримка двох третин депутатів, і жодна політична сила, як очікується, не матиме такої більшості.
Османі також виступила за активнішу участь США в діалозі між Косовом і Сербією. На її думку, переговори були найбільш успішними саме тоді, коли Вашингтон безпосередньо долучався до процесу.
«Щоразу, коли були залучені США, діалог із Сербією був успішнішим. Щоразу, коли уваги США бракувало, переговори заходили в глухий кут», — заявила вона.
Говорячи про майбутнє країни, Османі наголосила, що Косово має діяти як повноцінна суверенна держава та зміцнювати стратегічний союз зі Сполученими Штатами. За її словами, країна повинна перестати просити дозволу на своє існування і почати діяти з упевненістю незалежної держави.
