У Боснії і Герцеговині в неділю проходять загальні вибори, на яких близько 3,4 млн виборців обирають трьох членів багатонаціональної президії, депутатів національного парламенту та керівників інституцій двох частин країни. Кампанія відбувається на тлі зростання етнічної напруги, застою у процесі вступу до ЄС та сильного впливу проросійського політика Мілорада Додіка.
Про це повідомляє Euronews.
Політична система Боснії і Герцеговини була створена відповідно до мирної угоди 1995 року, укладеної за посередництва США, щоб врегулювати відносини між боснійськими мусульманами, православними сербами та католицькими хорватами.
Виборці обирають владу як на загальнодержавному рівні, так і у двох утвореннях країни — Федерації Боснії і Герцеговини, де більшість становлять босняки, та Республіці Сербській.
На деяких виборчих дільницях голосування почалося із затримкою через проблеми з новими цифровими технологіями.
Цього року вперше широко використовуються електронна ідентифікація виборців та сканування бюлетенів. Нововведення мають зменшити ризик фальсифікацій і організованих маніпуляцій, які раніше підривали довіру до виборів.
У виборах беруть участь 75 партій, більшість з яких організовані за етнічною ознакою.
Босняцька Партія демократичної дії будує кампанію навколо збереження єдності країни та протидії сербському сепаратизму. Значна частина боснійських хорватів підтримує етнічні політичні сили, зокрема місцевий осередок Хорватського демократичного союзу.
Водночас значну частину виборчої кампанії фактично визначає Мілорад Додік, хоча його самого у бюлетенях немає.
Колишній президент Республіки Сербської, відомий проросійськими та сепаратистськими заявами, був усунений від участі у державному управлінні після вироку за невиконання рішень міжнародного представника, який контролює дотримання мирної угоди.
Перед виборами Додік зустрічався у Москві з президентом Росії Володимиром Путіним.
Його партія — Союз незалежних соціал-демократів — залишається однією з головних політичних сил у Республіці Сербській.
На фінальному мітингу у Баня-Луці, де був присутній посол Росії Ігор Калабухов, Додік назвав Боснію “мертвою” та “неможливою країною”.
Аналітик Драган Бурсач зазначив, що, попри заборону обіймати державні посади, Додік фактично зберігає вплив і продовжує активно бути присутнім у медійному просторі.
Етнічні суперечності залишаються однією з головних проблем країни. Представники боснійських сербів, зокрема Додік, неодноразово виступали за відокремлення Республіки Сербської, що викликає занепокоєння на Заході через ризик нової нестабільності.
Боснія і Герцеговина залишається однією з найбідніших країн Європи та досі відчуває наслідки війни 1992-1995 років, у якій загинули понад 100 тисяч людей, а мільйони були змушені залишити свої домівки.
Країна офіційно прагне вступу до Європейського Союзу, однак цей процес фактично зупинився через відсутність необхідних реформ.
При цьому Росія продовжує підтримувати Республіку Сербську та виступає проти подальшого розширення ЄС на Балканах.
Окремим фактором боротьби за вплив у регіоні стає енергетика. У Боснії просувається проєкт газопроводу вартістю близько 1,5 млрд доларів для імпорту американського зрідженого природного газу.
Перед виборами у країні також знову загострилися суперечки навколо спадщини війни 1990-х років.
Після смерті колишнього командувача армії боснійських сербів Ратко Младича в Сербії та Республіці Сербській відбулися публічні заходи на його честь.
Младич був засуджений міжнародним трибуналом до довічного ув’язнення за геноцид та інші воєнні злочини, зокрема за вбивство понад 8 тисяч боснійських мусульман у Сребрениці в 1995 році.
Участь високопоставлених представників боснійських сербів у його похороні в Белграді викликала критику Євросоюзу та обурення босняцьких політиків.
