Минуло вже більше року з того часу, як чоловік Анастасії Цвєткової зник безвісти, воюючи з росіянами поблизу східного міста Покровськ, і вона досі не знає, чи він живий, чи мертвий.
Росія не надає регулярно інформацію про захоплених у полон чи загиблих, і немає жодних новин ані від побратимів, ані від Міжнародного Червоного Хреста, який іноді може відвідувати табори військовополонених, пише Reuters.
Якщо Ярослав Качемасов дійсно загинув на фронті, то недавня репатріація тисяч тіл могла б бодай дати Цвєтковій можливість оплакати його.
Та навіть це наразі виглядає малоймовірним, оскільки українські лабораторії судової ідентифікації перевантажені не лише через масове надходження тіл, але й через складність у встановленні особи загиблих, чиї останки можуть бути обгорілими чи розчленованими.
ВІДСТЕЖЕННЯ ЗАГИБЛИХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ: ДНК ТА ДЕТЕКТИВНА РОБОТА
29-річна стоматологиня, що мешкає у Києві, здала зразок ДНК свого чоловіка, заповнила десятки анкет, написала листи та приєдналася до груп у соцмережах у пошуках будь-якої інформації.
Качемасов, 37 років, зник під час своєї другої бойової місії біля Покровська, який Росія атакує протягом кількох місяців. Місцевість, де він зник, нині перебуває під російською окупацією.
«Найважче було невизначеність, — сказала Цвєткова Reuters. — Коли твоя близька людина, з якою ти була поруч щодня протягом 11 років, і тепер — така інформаційна порожнеча, що ти просто нічого не знаєш».
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році сотні тисяч осіб з обох сторін були вбиті або поранені. Щонайменше 70 тисяч українських військових і цивільних вважаються зниклими безвісти.
Лише за останні чотири місяці понад 7 тисяч переважно невпізнаних тіл були доставлені в Україну у рефрижераторних вагонах і вантажівках — купи білих пластикових мішків нагадують про ціну найжорстокішого конфлікту в Європі від часів Другої світової війни.
ЖАХЛИВА РОБОТА З ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТІЛ
Reuters поспілкувалося з вісьмома експертами — від поліцейських слідчих і міністра внутрішніх справ до українських та міжнародних судових експертів і волонтерів, а також відвідало ДНК-лабораторію у Києві.
Багато тіл перебувають у стані розкладу або є лише їхні фрагменти, тож такі лабораторії є ключовими для ідентифікації. Але процес встановлення та зіставлення кожного ДНК-профілю може тривати багато місяців.
З 2022 року Міністерство внутрішніх справ розширило мережу ДНК-лабораторій з дев’яти до двадцяти та більш ніж удвічі збільшило кількість судових генетиків — до 450, за словами Руслана Аббасова, заступника директора центру судових досліджень МВС.
Але початок масштабних обмінів став шоком.
«Ми звикли до одного, двох, трьох, десяти (тіл), і вони надходили поступово, — сказав він у лабораторії на околиці Києва. — Потім їх стало 100, потім 500. Ми думали, що 500 — це багато. Потім 900, 909 і так далі».
Експерти в захисному одязі та одноразових комбінезонах проводять ДНК-тести й зіставляють профілі з базою зниклих осіб. Деякі випадки настільки складні, що доводиться робити до 30 спроб, перш ніж знайдеться збіг.
Україна лише нещодавно почала системно збирати ДНК-зразки у військових на випадок зникнення чи загибелі, тож слідчі часто змушені працювати зі зразками родичів.
ТІЛА ВІЙСЬКОВИХ ЯК НАГАДУВАННЯ ПРО ВТРАТИ УКРАЇНИ
Окрім логістичного виклику, раптовий наплив тіл став ще й нагадуванням про українські втрати.
Київ і Москва загалом неохоче розкривають загальні цифри загиблих і поранених військових.
У червні американський Центр стратегічних і міжнародних досліджень оцінив кількість убитих і поранених росіян більш ніж у 950 тисяч, а українців — у 400 тисяч.
За офіційними даними, станом на минулий місяць Україна отримала 11 744 тіла. Але 6060 із них — лише у червні, ще тисяча — у серпні.
Українська влада відмовилася назвати цифру, скільки тіл Україна передала Росії; це могло б свідчити про масштаби втрат та ділянок, де неможливо евакуювати загиблих.
Російські чиновники заявили, що в червні вони отримали лише 78 тіл. Перемовник від РФ Володимир Мединський припустив, що Україна «гальмує процес», чого Київ не визнає.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко звинуватив Росію в ускладненні процесу ідентифікації тим, що деякі тіла передавали у безладному вигляді.
«Маємо багато випадків, напевно сотні, коли останки однієї людини знаходяться у кількох мішках», — сказав він.
Клименко також повідомив, що Україна вже ідентифікувала щонайменше 20 тіл російських військових, щодо чого Мединський заявив, що «немає доказів». Міністерство оборони РФ на запит коментаря не відповіло.
ДНК-ЗРАЗКИ — КЛЮЧ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ
З червня 2022 року Міжнародний комітет Червоного Хреста взяв участь у понад 50 операціях з репатріації та допоміг Україні рефрижераторами, мішками для тіл і захисним спорядженням, повідомив координатор ICRC з питань судової медицини Андрес Родрігес Сорро.
Після прибуття тіл до України рефрижераторні вантажівки доставляють їх у морги в різних містах і містечках.
Наприкінці червня в одному з київських моргів близько десятка чоловіків у білих захисних костюмах відкрили вантажівку з приблизно 50 тілами та обережно вивантажили білі мішки.
Коли кожен мішок відкривали для перевірки, у повітрі відчувався різкий, солодкувато-гнильний запах. Слідчі виймали менші чорні пакети з тілом або його частинами.
Слідча поліції Ольга Сидоренко пояснила, що перші перевірки стосуються наявності вибухонебезпечних предметів, а також форми, документів, жетонів та інших особистих речей.
«Ми присвоюємо кожному тілу унікальний ідентифікаційний номер, який супроводжує його, доки останки не знайдуть дім», — сказала вона, додавши, що вже звикла до запаху.
Вона та її колеги — перша точка контакту для родин зниклих військових.
Дізнавшись від військових про зникнення чоловіка, Цвєткова відкрила кримінальне провадження в Нацполіції, як того вимагає процедура, і подала опис.
«… все, що могло допомогти ідентифікувати його. Це — його татуювання, зовнішність, шрами, родимки», — сказала вона.
У неї була одна перевага — зразок його ДНК. «Я принесла його гребінець».
ЛАБОРАТОРІЇ ПРАЦЮЮТЬ ПО ЗМІНАХ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА
Але через таку кількість тіл у моргах, за словами Клименка, ідентифікація всіх може зайняти до 14 місяців.
Його команди працюють більшість годин доби. Сучасна лабораторія в Києві обладнана генераторами й батареями для випадків відключення електроенергії, які стали частими через російські удари по енергосистемі.
Команди працюють позмінно, щоб максимально ефективно використовувати простір і техніку. Лабораторії беруть зразки з тіл та від родичів зниклих, якщо немає ДНК самого військового.
«Іноді потрібно брати не один, а два, три чи навіть чотири зразки від родичів, — сказав Родрігес Сорро з МКЧХ. — Йдеться про сотні тисяч зразків для порівняння».
Аббасов зазначив, що найважчими випадками є тіла, які були обгорілими та мали деградовану ДНК.
Але Цвєткова не хоче, щоб її чоловіка ідентифікували за ДНК.
«… Я чекаю, що Ярослав повернеться живим», — сказала вона.
«Я поповнюю його мобільний рахунок щомісяця, щоб він зберігав свій номер. Я пишу йому щодня, розповідаючи, як пройшов мій день, щоб коли він повернеться, була вся хронологія того, що я пережила за цей час без нього».