Крадіжка пачок вершкового масла стала свідченням впливу зростаючої інфляції на військову економіку Росії. Марнотратство президента Володимира Путіна на зброю і боєприпаси допомогло Москві зберегти перевагу на полі бою, але це все частіше відбувається за рахунок стрімкого зростання цін на предмети першої необхідності, пише The Financial Times.
Нещодавно в Єкатеринбурзі, столиці російської оборонної промисловості, камери відеоспостереження зафіксували, як двоє чоловіків у масках вдерлися в магазин. У той час як один із них зламує касу, інший забирає 20 кг вершкового масла.
Олександра Прокопенко, науковий співробітник Російсько-Євразійського центру Карнегі в Берліні, сказала: “Звичайний маслоробний завод з радістю задовольнив би попит і працював би в три зміни. Але їм не вистачає людей для найму. Не можна одночасно воювати і боротися з інфляцією”, – сказала вона.
За оцінками Центрального банку Росії, інфляція цього року може досягти 8,5%, що вдвічі перевищує його цільовий показник. Споживчі товари дорожчають дедалі швидше: ціни на вершкове масло зросли на 26 % порівняно з минулим роком, що змусило деякі магазини продавати його в пластикових коробках із магнітними замками.
Путін закликав чиновників стабілізувати російську економіку, а центральний банк у жовтні підняв ключову відсоткову ставку до рекордного рівня в 21 пункт. Однак Путін не продемонстрував жодних ознак того, що збирається скоротити витрати на війну, на яку в бюджеті наступного року передбачено рекордну кількість рублів – 13,5 трлн (145 млрд долл).
“Це класичний випадок, коли економіка не справляється зі своїми обов’язками”, – каже старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова. Високі витрати на оборону призвели до спішного набору персоналу в цьому секторі, де багато заводів працюють у три зміни.
У результаті безробіття досягло рекордно низького рівня в 2,4 %, а приватні роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб витримати конкуренцію. Це робить практично неможливим збільшення випуску товарів і послуг без різкого зростання цін.
Оборонні витрати відбуваються на тлі зниження доходів від російського експорту сировинних товарів, труднощів з конвертацією рубля і тиску США, які обмежують платежі за товари, що призводить до зростання цін на товари повсякденного попиту.
У результаті Росія дедалі більше залежить від імпорту в умовах, коли країна фактично не має можливості обмежити його вартість.