Руйнування Трипільської електростанції Росією стало можливим через нестачу в Україні засобів ППО. Лідери України також відчайдушно потребують додаткової фінансової підтримки.
Ці дві проблеми – нестача боєприпасів і грошей – відображають різні обмеження серед союзників України. Якщо нестача боєприпасів здебільшого пов’язана з обмеженими промисловими можливостями, то нестача грошей – з обмеженою політичною волею.
Однак, є ознаки прогресу: а саме в питанні заморожених активів Росії. Після початку військового протистояння західні уряди швидко заблокували російські активи на суму 260 млрд євро (282 млрд доларів), які відтоді залишаються замороженими.
Пропозиції про те, що з ними робити, варіювалися від радикальних (конфіскувати їх і передати Україні) до творчих (змусити їх реінвестувати в українські військові облігації). Донедавна жодна з них не знаходила широкого відгуку в західних урядів.
Чи може це скоро змінитися? 10 квітня, заступник радника з національної безпеки Америки з питань міжнародної економіки Даліп Сінгх заявив, що адміністрація Байдена тепер хоче використовувати процентні доходи від заморожених російських активів, щоб “максимізувати вплив цих доходів, як поточних, так і майбутніх, на благо України сьогодні”.
Шість днів потому Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, також заявив про свою підтримку: “Складається консенсус, що відсотки від цих активів можуть бути використані”.
Підхід елегантний. Дохід, отриманий від іноземних активів Росії, можна вилучити законним і практичним способом. Термін погашення багатьох облігацій країни вже минув.
Грошові кошти, отримані від погашення облігацій, зберігаються в депозитарії, де вони перебувають наразі, доти, доки їх не вилучать, водночас власнику не виплачують відсотки відповідно до звичайних умов депозитарію. Таким чином, усі отримані відсотки належать вкладнику – якщо тільки держава не вирішить оподаткувати їх за ставкою, близькою до 100 %.
Далі, як пропонував The Economist у лютому, чистий дисконтований дохід (Net Present Value) від прибутку має бути переведений в Україну. Вкладення російських грошових коштів у п’ятирічні німецькі облігації принесе 3,3 млрд євро на рік, що достатньо для обслуговування боргу ЄС у розмірі близько 116 млрд євро за того самого терміну погашення. Решта – фінансова сантехніка: створити гарантований G7 фонд, який отримуватиме доходи депозитаріїв від російської готівки, випустити боргові зобов’язання цього фонду на ринки і спрямувати виручені кошти в масовому порядку в Україну.
Хоча ЄС погодився на конфіскацію доходів депозитаріїв, він не погодився на наступні кроки. Згідно з поточними планами блоку, виручені кошти будуть використані для оплати українських боєприпасів до липня, якщо все піде добре, а невелику частину буде відкладено на компенсацію депозитаріям за будь-які російські судові позови або заходи у відповідь.
Однак багато хто в Європі, як і раніше, з підозрою ставиться до прагнення Америки вивільнити більше грошей за допомогою фінансової інженерії. 17 квітня президент Європейського центрального банку Крістін Лагард припустила, що подібні пропозиції стикаються з “дуже серйозними юридичними перешкодами”.
Україна вітала б крапельне надходження коштів, але велика пачка готівки, як обіцяє американська пропозиція, була б ще кращою. Тому європейським політикам було б розумно підписатися під цією пропозицією до того, як у Білому домі з’явиться новий господар.
Джерело: The Economist