Російська влада постійно змінює бачення своїх цілей у війні проти України, незмінним лишається акцент на “захисті російськомовного населення”. Однак, більшість українців вважають, що в нашій країні немає проблем із використанням російської мови.
Про це свідчать дані опитування проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Згідно з результатами опитування, абсолютна більшість українців – 84% – вважають, що в країні немає проблем із використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків і переслідувань (у травні 2022 року показник був 93%).
Зокрема, серед жителів сходу так вважають 85%, а серед жителів півдня – 81%.
Лише 8% вважають, що російськомовні громадяни зазнають систематичних утисків і переслідувань (у травні 2022 року показник був 5%).
Серед тих, хто вдома спілкується переважно або лише російською мовою, 81% вважають, що жодних утисків чи переслідувань немає (13% вважають, що такі утиски мають місце).
Водночас у вибірці було 32 респонденти (з 984), які ідентифікують себе за національністю як росіяни. Серед них лише шестеро бачать утиски через російську мову, а 25 вважають, що жодних проблем через російську мову немає.
Опитування проведене методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Опитано 984 респонденти від 18 років і старше, що мешкають у всіх регіонах України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
“Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення”, – наголосили у КМІС.
