Лонгріди

        Що буде, якщо Україна погодиться на мир із Путіним — The Economist

        Ілюстрація до матеріалу The Economist про міжнародну ізоляцію Володимира Путіна / Ілюстрація: Chloe Cushman
        Ілюстрація до матеріалу The Economist про міжнародну ізоляцію Володимира Путіна / Ілюстрація: Chloe Cushman

        Європа дедалі жорсткіше називає Росію державою-ізгоєм і попереджає про нову хвилю атак проти України та гібридних операцій на Заході. Водночас стратегія, побудована лише на ізоляції Володимира Путіна, може зайти в глухий кут, якщо Україна та її союзники врешті будуть змушені домовлятися з Кремлем про припинення або замороження війни.

        Про це йдеться в аналітичному матеріалі The Economist.

        Європа готується до важкої зими

        The Economist пише, що Росія готується посилити тиск на Україну взимку.

        Реклама
        Реклама

        Російські ракети та реактивні дрони продовжують атакувати українські міста, порти й інфраструктуру. Паралельно Москва, за оцінкою видання, активізує диверсійні та гібридні операції в Європі й посилює ядерну риторику.

        У Німеччині такі дії дедалі частіше прямо називають ворожими.

        Минулого місяця уряд країни офіційно поклав на Росію відповідальність за спробу атаки дронами на вантажний аеропорт у Лейпцигу.

        А 5 жовтня керівник німецької зовнішньої розвідки заявив у Бундестазі, що Росія веде небезпечну “тіньову війну”, перевіряючи рішучість Німеччини.

        Він також попередив, що взимку Україна може зіткнутися з російськими ударами “такої жорстокості, якої ми ще не бачили”.

        Стара стратегія Заходу може не спрацювати

        Протягом останніх років підхід союзників України можна було звести до формули: Росія не повинна перемогти, а Україна не повинна програти.

        Країни Заходу постачали Києву зброю та фінансову допомогу, одночасно зберігаючи санкційний тиск на Москву.

        Розрахунок полягав у тому, що економічні проблеми, втрати на фронті та внутрішнє невдоволення зрештою змінять розрахунки Путіна або призведуть до зміни влади в Росії.

        Однак, як зазначає The Economist, немає гарантій, що ця стратегія спрацює.

        Якщо Путін збереже готовність продовжувати війну попри економічні втрати та внутрішній тиск, Україні та її союзникам доведеться шукати форму співіснування з нинішнім російським керівництвом.

        Макрон обіцяє відповідати на гібридні атаки

        У Європі при цьому вважають важливим публічно називати російські дії агресивними та відповідати на них.

        Президент Франції Еммануель Макрон після ознайомлення опозиційних політиків із секретними матеріалами про російські гібридні операції заявив, що Москва намагається залякати Францію та змусити її відмовитися від підтримки України.

        За його словами, результат буде протилежним.

        Макрон також попередив, що російські гібридні атаки “не залишаться без відповіді”, натякнувши на можливості французьких спецслужб і кіберпідрозділів.

        Путін залишається ізольованим не для всіх

        The Economist наголошує на іншій проблемі: хоча в багатьох європейських країнах Путіна сприймають як міжнародного ізгоя, така позиція далеко не універсальна.

        Президент США Дональд Трамп, зокрема, не розглядає російського лідера як парію.

        За даними видання, Путіна запросили на саміт G20, який має відбутися в грудні у Trump National Doral у Флориді.

        Там російський президент може розраховувати на нормальні контакти з лідерами Китаю, Індії та низки інших держав.

        Це означає, що повної міжнародної ізоляції Росії так і не відбулося.

        У Гельсінкі заговорили про прямі переговори

        Проблему обговорювали цього місяця на Helsinki Security Forum, де зібралися політики, дипломати, військові, представники спецслужб та експерти з країн, які активно підтримують Україну.

        Один із керівників скандинавської держави побачив у запрошенні Путіна на G20 навіть обережно позитивний момент.

        Якщо саміт дозволить провести прямі переговори між Дональдом Трампом, Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським, це теоретично може відкрити дипломатичне вікно.

        Водночас інші учасники форуму побоюються, що Європа сама заганяє себе в пастку, якщо її політика базуватиметься виключно на моральному засудженні Путіна.

        “Мир не буде справедливим”

        Один із колишніх американських посадовців, який незадовго до форуму зустрічався з високопоставленими російськими чиновниками в Москві, заявив, що союзники постійно говорять про справедливий і тривалий мир.

        Проте, за його словами, багато хто розуміє: майбутня угода може виявитися далеко не справедливою.

        Він припустив, що Росія може зберегти контроль над частиною української території, а Путін, найімовірніше, ніколи не постане перед судом у Гаазі за воєнні злочини.

        Інші учасники форуму зазначали, що російська еліта не демонструє готовності платити Україні репарації за руйнування.

        Більше того, російська політична система ще багато років може залишатися тісно пов’язаною з війною: до парламенту РФ уже обираються ветерани бойових дій проти України.

        Україна має право називати Росію державою-ізгоєм

        The Economist наголошує, що саме Україна має найбільше моральне право називати Росію та її керівництво ізгоями.

        Українці роками чинять опір вторгненню, зазнаючи величезних людських і матеріальних втрат.

        Але ключова мета України — вижити як держава.

        Саме тому, якщо українське суспільство та влада колись погодяться на мир або припинення війни на недосконалих умовах, європейські союзники не зможуть вимагати від Києва продовження бойових дій лише заради принципової позиції.

        Європа не може бути “більш українською за Україну”

        Це одна з головних тез матеріалу.

        Якщо Україна в певний момент вирішить, що припинення війни на компромісних умовах відповідає її інтересам, європейські країни не можуть вимагати від українців воювати далі заради безпеки самої Європи.

        Водночас для європейців такий сценарій залишатиметься небезпечним.

        Припинення вогню може дати Росії час на відновлення армії, накопичення ресурсів і підготовку до нової агресії.

        Тому головне, що Європа може зробити, — максимально посилити Україну військово, економічно та політично.

        Повної відповідальності Путіна може не бути

        The Economist доходить песимістичного висновку: Путін може так і не понести покарання, на яке розраховують Україна та її союзники.

        Він може уникнути міжнародного суду, Росія може не виплатити повних репарацій, а частина окупованої території може залишитися під її контролем.

        У такому разі головним результатом для Заходу стане не повна поразка Кремля, а недопущення беззаперечної російської перемоги.

        Саме сильна та життєздатна Україна, яка зберегла незалежність і здатність захищатися, може виявитися найреальнішою формою покарання Росії за агресію.

        У світі, де політичні рішення часто далекі від справедливості, підсумовує видання, цього може виявитися максимумом, якого реально можна досягти.


        Раніше “Головне в Україні” повідомляло, що Володимир Зеленський анонсував новий раунд переговорів між Україною, США та Росією у листопаді. Сторони мають обговорити можливі параметри припинення війни та подальші дипломатичні кроки.


        Реклама
        Реклама

        ТОП-новини

        Останні новини

        усі новини
        Соціальна реклама
        Azov