Майя Санду звинуватила Кремль у спробах «захопити Молдову через виборчу урну», пише Financial Times.
Росія розширила втручання у вибори в Молдові, зокрема серед виборців за кордоном, напередодні парламентських виборів цього місяця, заявила президентка Майя Санду.
Санду, яка торік завдяки голосам діаспори здобула другий термін і забезпечила перемогу прихильників вступу до ЄС на референдумі, сказала в інтерв’ю FT, що Москва активізувала онлайн-кампанію з дезінформації.
«Росіяни націлені на діаспору», – наголосила вона, звинувативши Кремль у використанні священнослужителів Російської православної церкви для поширення пропаганди та застосуванні бот-мережі «Матрьошка», яка створює фейковий контент, маскуючись під іноземні медіа.
Санду, чия проєвропейська партія «Дія і солідарність» прагне зберегти більшість на виборах 28 вересня, висловила побоювання повторення подій кампанії 2024 року, коли російські агенти нібито робили хибні повідомлення про замінування виборчих дільниць за кордоном, зокрема в Німеччині.
Минулого року молдовські спецслужби заявили про «безпрецедентну» атаку Росії на виборчий процес, звинувативши Москву у вливаннях великих коштів у країну для підкупу голосів через широку мережу посередників. За оцінкою Санду, у 2024 році Кремль витратив на втручання суму, що дорівнює 1% ВВП Молдови.
Нині, за словами Санду, тактика Росії змінюється: наймані злочинці, що діють за наказом Москви, використовуються для провокування заворушень у молдовських тюрмах. «Росія застосовує дуже широкий спектр інструментів, намагаючись перевантажити наші інституції», – сказала вона.
Кремль раніше заперечував будь-яке втручання у вибори за кордоном.
Цього тижня, виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, Санду закликала ЄС підтримати Молдову. «Я хочу, щоб ЄС вчився на нашому досвіді. Молдова – крихка демократія, але ми бачимо, що деякі дії Росії проти нас згодом експортуються й в інші країни. Ми не повинні недооцінювати цю загрозу», – сказала вона.
Минулого року Брюссель пообіцяв Молдові 1,8 млрд євро економічної підтримки напередодні референдуму щодо членства в ЄС, який Санду ініціювала і який завершився перемогою прихильників інтеграції.
Тоді ж відбулися президентські вибори, де Санду та проросійський кандидат Олександр Стояногло йшли майже врівень. У другому турі Санду отримала 55% голосів завдяки великій підтримці діаспори. Водночас усередині країни вона б зазнала поразки, адже виборці були невдоволені зростанням цін на енергоносії та відмовою від російських поставок.
Просування Молдови на шляху до ЄС загальмувалося, оскільки її заявка розглядається разом із українською. Обидві країни подали заявки у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії. Водночас прем’єр Угорщини Віктор Орбан блокує початок переговорів з Україною, а Володимир Зеленський наполягає, що Київ і Кишинів мають рухатися синхронно.
«З огляду на тиск і загрози з боку Росії, інтеграція до ЄС – єдиний спосіб для нас вижити як демократії», – заявила Санду. Вона додала, що Євросоюз має знайти рішення, щоб і Молдова, і Україна могли просунутися далі.
Президентка назвала майбутні парламентські вибори фінальним бар’єром на шляху до членства в ЄС.
Втім, її партія стикається з серйозним викликом: Стояногло оголосив про створення коаліції з трьох опозиційних партій, які виступлять проти ПДС.
Стояногло, колишній генпрокурор, закликає до «гармонії із Заходом і Сходом». Його «Альтернативний блок» формально підтримує євроінтеграцію, однак Санду заявляє, що опоненти насправді прагнуть згорнути європейські реформи та повернути Молдову під вплив Росії.
У вівторок у Європарламенті вона прямо сказала: Кремль прагне «захопити Молдову через виборчу урну».