Європейський Союз пропонує розширити санкції проти Росії, включивши до них порти в Грузії та Індонезії, що обробляють російську нафту. Ініціатива є частиною 20-го пакета обмежень через війну проти України та може стати першим випадком санкцій ЄС проти портів у третіх країнах.
Про це пише Reuters.
Пропозиція передбачає внесення до санкційного списку портів Кулеві в Грузії та Карімун в Індонезії, що заборонятиме компаніям і фізичним особам з ЄС здійснювати з ними будь-які операції. Обмеження є частиною 20-го пакета санкцій ЄС у відповідь на війну Росії проти України, підготовленого спільно дипломатичною службою ЄС і Європейською комісією та представленого країнам-членам у понеділок. Для набуття чинності санкції мають бути одностайно схвалені всіма державами Євросоюзу.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше заявила, що пакет містить секторальні обмеження та передбачає перехід від цінової стелі країн “Групи семи” до повної заборони морських послуг для перевезення російської нафти. Також пропонується запровадити нові заборони на імпорт металів, зокрема нікелевих зливків, залізних руд і концентратів, необробленої та обробленої міді, а також різних видів металобрухту, включно з алюмінієм. Під обмеження можуть потрапити імпорт солі, аміаку, гальки, кремнію та хутра.
Документ передбачає й перше застосування інструменту протидії обходу санкцій щодо третьої країни: нові обмеження мають заборонити продаж до Киргизстану металорізальних верстатів і комунікаційного обладнання для передавання голосу, зображення та даних, зокрема модемів і маршрутизаторів. ЄС також пропонує додати до санкційного списку два киргизькі банки — Keremet і OJSC Capital Bank of Central Asia — за надання криптоактивних послуг Росії, а також банки в Лаосі та Таджикистані, водночас вилучивши два китайські банки. У разі схвалення їм буде заборонено здійснювати операції з громадянами та компаніями ЄС.
Крім того, до санкційного режиму, що включає заморожування активів і заборони на поїздки, пропонується додати 30 фізичних осіб і 64 компанії. Серед них — Bashneft, дочірня структура російської нафтової компанії “Роснефть”, а також вісім російських нафтопереробних заводів, зокрема великі підприємства в Туапсе та Сизрані. Водночас пропозиція не передбачає внесення до списку самих “Роснефти” чи “Лукойлу”, які вже перебувають під санкціями США.