Події останніх місяців, включно з війною навколо Ірану, підривають позиції Росії як глобальної сили. Попри тимчасові економічні вигоди, стратегічно ситуація для Кремля погіршується.
Про це йдеться в авторській колонці на The New York Times журналіста Сержа Шмеманна.
Автор зазначає, що війна навколо Ірану принесла Росії короткострокові економічні вигоди через зростання цін на нафту, однак водночас послабила одного з ключових союзників Москви на Близькому Сході.
Іран був важливим партнером Росії, зокрема постачав дрони для війни проти України та допомагав обходити санкції. Його ослаблення стало черговим ударом по геополітичних амбіціях Кремля.
Серед інших втрат автор згадує падіння режиму Башара Асада в Сирії та ситуацію з Венесуелою, де союзник Росії Ніколас Мадуро втратив позиції після дій США.
Також під питанням опинилися інтереси Росії на Кубі, яка перебуває у складній економічній ситуації та залежить від зовнішньої підтримки.
При цьому Росію фактично усувають від ухвалення рішень щодо майбутнього Ірану та інших регіонів, а її економічні інтереси зазнають тиску, зокрема у Венесуелі.
Окрему увагу автор приділяє відносинам Володимира Путіна з Дональдом Трампом, зазначаючи, що попри певну симпатію з боку американського президента, Кремль не може передбачити його подальші дії.
У самій Росії війна проти України продовжує виснажувати ресурси. За даними опитувань, дедалі більше росіян підтримують ідею мирних переговорів.
Крім того, повідомляється, що Путін звертався до російських олігархів із проханням фінансово підтримати бюджет на тлі витрат на війну, хоча Кремль офіційно це заперечує.
Аналітики зазначають, що війна гальмує розвиток російської економіки та віддаляє країну від провідних держав світу.
На думку автора, попри тимчасові вигоди від ситуації на енергетичних ринках, загальний баланс подій свідчить, що війна не приносить Путіну стратегічних переваг.