Багато представників російської еліти дедалі більше побоюються, що Федеральна служба безпеки вийшла з-під контролю, тоді як президент Володимир Путін доручає відомству зберігати його владу на тлі зростання занепокоєння через війну в Україні.
Про це пише Bloomberg.
Звинувачення в тероризмі проти мільярдера, співзасновника Telegram Павла Дурова — остання ознака посилення хвилі репресій з боку служби, відомої як ФСБ, повідомили люди, близькі до Кремля, які попросили не називати їхніх імен через обговорення чутливих питань.
Хоча президент тривалий час керував, балансуючи між силовиками-жорстколінійниками та більш поміркованими, орієнтованими на економіку групами серед своїх чиновників, багато хто в кремлівських колах вважає, що тепер Путін послідовно схиляється до прихильників жорсткішого контролю над бізнесом і суспільством, сказали ці люди.
Це посилює напруження, оскільки ФСБ розширює свій вплив без очевидних механізмів стримування її влади, тоді як високопосадовці, зокрема Сергій Кирієнко — впливовий куратор внутрішньої політики Путіна, — втрачають вплив, згідно з оцінками людей, близьких до Кремля та уряду. Останнім часом Кирієнка звинувачують у невдачах російських політичних операцій у Вірменії, Молдові та Угорщині.
«ФСБ стала керуючою компанією країни», — сказав московський політичний аналітик Андрій Колесніков. «Політична адміністрація, Міністерство закордонних справ і фінансово-економічний блок перетворилися лише на технічний персонал, який обслуговує рішення, ухвалені з ухилом у бік спецслужб».
Вибух у центрі Москви минулими вихідними, ймовірно, лише посилив аргументи ФСБ перед Путіним на користь жорсткіших заходів безпеки. Це залишило іншим кремлівським угрупованням мало можливостей протистояти жорсткішому придушенню, попри побоювання, що воно може підірвати суспільну підтримку президента, яка вже впала до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Путін, колишній співробітник КДБ і керівник ФСБ, покладається на свою спецслужбу, щоб убезпечити власне правління в міру того, як війна стає дедалі помітнішою для пересічних росіян. Українські удари по нафтопереробних заводах, оборонних підприємствах і логістичних складах сягають далеко вглиб країни, підриваючи твердження Кремля про те, що він контролює ситуацію на п’ятому році конфлікту, якому не видно кінця.
Частка росіян, які вважають, що війна йде добре, впала до рекордно низького рівня. Хоча в липні 50% опитаних усе ще заявляли, що вторгнення просувається успішно, це на 19 відсоткових пунктів менше, ніж роком раніше, повідомив у четвер московський «Левада-центр».
Російська армія зазнала величезних втрат на полі бою, тоді як економіка країни перебуває під тиском через масштабні державні витрати, високі реальні процентні ставки та майже нульове зростання на тлі безпрецедентних західних санкцій.
Зокрема, Другому департаменту ФСБ, відповідальному за боротьбу з тероризмом і підтримання політичного порядку в Росії, фактично надали повну свободу розслідувати діяльність будь-кого за мінімальної або повної відсутності підзвітності, повідомили троє співрозмовників.
Саме він стоїть за просуванням звинувачення Дурова в тероризмі в межах зусиль із обмеження Telegram, сказали ці люди. І це попри заперечення високопоставлених кремлівських чиновників, відповідальних за організацію вересневих парламентських виборів, які попереджають, що тиск на популярний месенджер може викликати негативну реакцію виборців.
Дуров, який роками живе за межами країни, відкинув звинувачення у своєму Telegram-каналі, заявивши, що Росія оголосила його терористом «за відмову виконувати її вимоги щодо масового стеження та цензури».
Навіть відносно другорядних критиків переслідують безжально. Іллю Ремесло, колишнього прокремлівського блогера, який виступив проти Путіна, відправили до психіатричної клініки після арешту в Санкт-Петербурзі за звинуваченням у поширенні «фейків» про армію, повідомило 26 липня державне інформагентство ТАСС.
Бориса Надєждіна, антивоєнного політика, якому не дозволили кинути виклик Путіну на президентських виборах 2024 року, визнали винним в «екстремізмі» за демонстрацію фотографії покійного опозиційного лідера Олексія Навального. Цього тижня він оголосив, що втік до Франції після того, як його оголосили «іноземним агентом».
Бізнес-магнати також стають мішенями слідчих і прокурорів на тлі масштабного воєнного переділу активів, у межах якого власність переходить до людей, близьких або лояльних до влади.
Сфери культури та науки в Росії також не уникли пильної уваги.
Другий департамент порушив справи проти десятків фізиків і дослідників аерокосмічної галузі за звинуваченнями в «державній зраді» через участь у міжнародних симпозіумах, які раніше були санкціоновані державою. Він веде неофіційні «чорні списки» акторів, музикантів і режисерів, яких вважають непатріотичними, нав’язуючи ідеологічну відповідність за допомогою законів про «екстремізм» і «дискредитацію» армії.
У вівторок Путін підписав новий закон, покликаний карати росіян з антивоєнною позицією, які виїхали за кордон і були заочно засуджені. Їхні активи в Росії буде заморожено, їм заборонять користуватися державними та банківськими послугами онлайн, а також відмовлять у праві поновлювати паспорти за кордоном.
Другий департамент має тривалу історію переслідування найвідоміших опонентів Путіна. США запровадили санкції проти його керівника, генерал-полковника Олексія Сєдова, через отруєння Навального у 2020 році, Велика Британія запровадила аналогічні заходи проти його співробітників за отруєння Володимира Кара-Мурзи, а департамент стежив за колишнім віцепрем’єром Борисом Нємцовим перед його вбивством у 2015 році на мосту поруч із Кремлем.
71-річний Сєдов має прямий доступ до президента, який призначив його у 2006 році. Його описують як спокійного та здібного керівника, який захоплюється риболовлею. Кар’єру в КДБ він розпочав у Ленінграді, пізніше Санкт-Петербурзі, через кілька років після Путіна, а в 1990-х очолював Федеральну службу податкової поліції Росії.
Раніше цього року він був одним із головних прихильників обмеження мобільного інтернету з міркувань безпеки, що викликало широке суспільне обурення: росіяни втратили доступ до цифрових сервісів, а бізнес скаржився на величезні збитки.
Російські еліти дедалі більше стривожені нездатністю системи справлятися з наростаючими викликами, пов’язаними з війною, і немає жодних ознак того, що Путін готовий піти на поступки, написала 27 липня у своєму коментарі старша наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center Тетяна Станова.
«Фундаментальна проблема полягає у відчутті, що російське керівництво втратило зв’язок із реальністю, — сказала вона. — Що одержимість Путіна підкоренням України значно ускладнила ефективне управління».
Репресивна атмосфера поширюється як серед еліт, так і серед російського середнього класу, сказала Елла Панейях, соціологиня та наукова співробітниця аналітичного центру New Eurasian Strategies Centre.
«Усі налякані, тому що ніхто не знає, за ким прийдуть наступним», — сказала вона.
