Після безпрецедентних порушень повітряного простору на початку місяця міністри оборони країн ЄС на східному фланзі просунули ініціативу «стіни дронів», аби підвищити безпеку та відповісти на нову загрозу. На тлі цього НАТО готує додаткове посилення протиповітряного захисту, тоді як Кремль розгортає багатовекторну кампанію — від атак безпілотниками і польотів винищувачів над територією Альянсу до кіброоперацій, спрямованих на вплив на вибори в Молдові, пише Bloomberg.
За словами високопосадовця в Європі, знайомого з обговореннями, кінцева мета Кремля — паралізувати здатність урядів ЄС швидко реагувати та підірвати соціальну стабільність. «Росія тестує ЄС і НАТО — і наша відповідь має бути жорсткою, єдиною й негайною», — заявив у Гельсінкі єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс, додавши, що значну частину системи можна розгорнути протягом року.
Гібридна наступальна діяльність Москви посилюється в момент, коли Європа стикається зі «стратегічним відступом» США за президентства Дональда Трампа. Окрім фронту в Україні, російські дії охоплюють зграї дронів у Польщі, польоти винищувачів над Естонією та ймовірні БПЛА в Данії. Втручання Росії напередодні недільних виборів у Молдові — країні-кандидатці до ЄС — підсвічує широту цього курсу.
Розбіжності у відповідях європейських лідерів виявили невпевненість усередині НАТО. Лідери Альянсу звинуватили Москву в навмисних провокаціях, що перевіряють реакцію; європейські посадовці попередили, що уряди готові збивати російські винищувачі. На це речник Кремля Дмитро Пєсков відповів, що «не хоче навіть говорити» про «дуже безвідповідальні» заяви.
Данія протягом тижня фіксувала кілька появ дронів, що спричиняли збої в авіасполученні, напередодні самітів лідерів ЄС у Копенгагені 1–2 жовтня. Прем’єрка Метте Фредеріксен попередила про можливі нові гібридні атаки і назвала Росію головною загрозою безпеці Європи. Генсек НАТО Марк Рютте назвав інциденти в Данії «дуже тривожними», зауваживши, що, на відміну від звичних порушень із пілотованими літаками, ситуація з БПЛА інша.
У Молдові — колишній радянській республіці між Україною та Румунією — підготовка до виборів супроводжується планами Москви зірвати євроінтеграційний курс: за документами, які бачив Bloomberg, ідеться про мобілізацію діаспори для голосування, організацію протестів і масштабні кампанії дезінформації. Прем’єр Дорін Речан заявив, що влада затримала десятки осіб за спроби спровокувати насильство; цього року держустанови зазнали понад 1000 кібератак, а близько 100 тисяч фейкових обліковок у TikTok видалили. Президент України Володимир Зеленський у виступі в ООН застеріг: «Європа не може дозволити собі втратити Молдову».
Саботаж як тактика застосовується й на полі бою в Україні. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Росія зосередила понад 700 тисяч військових уздовж 1250-кілометрового фронту і, не досягнувши більшого поступу, перейшла до «тактики тисячі порізів» — одночасних атак невеликими групами до шести військових.
Колишній керівник латвійської розвідки та офіцер британської армії Яніс Кажоціньш вважає, що Заходу варто перейняти частину розладнувальних методів Москви: «Якщо лише оборонятися — це не спрацює. Але якщо зробити трішки своєї “хитрої роботи” без можливості приписування — це сильне стримування».