Витік секретних документів США свідчить про те, що Головне управління розвідки МО України готувало удари по російських військах і найманцях ПВК “Вагнер” в Сирії за участю курдських формувань, однак у грудні Володимир Зеленський наказав зупинити планування операції.
За даними The Washington Post, метою відкриття нового поля бою за тисячі кілометрів від України мало бути завдання російській армії та групі “Вагнера”, яка активно діє в Сирії, витрат і втрат, що, ймовірно, змусило б Москву передислокувати свої ресурси з України.
Згідно з документами, які потрапили у мережу, у грудні Володимир Зеленський наказав зупинити планування. На основі розвідувальних даних, зібраних станом на 23 січня, у документах детально викладено, як відбувалося планування і як така операція може відбутися, якщо Україна відновить її, пише видання.
Як повідомляє WP, у документі з грифом HCS-P, що означає отримання певної інформації від людей, детально описано, як офіцери Головного управління розвідки МОУ могли планувати атаки на російські сили у Сирії. Відзначається, що начальник ГУР Кирило Буданов відмовився від коментарів.
У документах зазначено, що українські військові розвідники віддавали перевагу завданню ударів по російських силах за допомогою безпілотних літальних апаратів. Вони планували починати “з малого” або ж обмежити свої удари лише по “вагнерівцях”.
Українські офіцери, пише видання, розглядали можливість підготовки бійців Сирійських демократичних сил (SDF), військових сил контрольованого курдами автономного північного сходу Сирії, для завдання ударів по російських цілях і проведення “невизначених заходів “прямої дії” разом з атаками з БпЛА”.
Зазначається, що SDF прагнули пройти навчання, отримати системи ППО та гарантії, що їхня роль в українських операціях буде збережена у таємниці. Керівництво SDF також заборонило завдавати удари по російських позиціях у курдських районах.
У коментарі виданню речник SDF Фархад Шамі заявив, що “документи, про які ви говорите щодо наших сил, не є реальними”, а також, що сили SDF “ніколи не були стороною в російсько-українській війні”.
“Злитий” документ, пише WP, вказує на те, що Туреччина знала про планування, а турецькі чиновники “прагнули уникнути потенційного удару” та запропонували Україні здійснювати свої атаки з курдських районів, а не з північних і північно-західних районів, які утримуються іншими повстанськими групами, деякі з яких підтримуються Анкарою.
Видання пояснює, що Туреччина виступає проти SDF та вважає їхні Загони народної самооборони (YPG) терористичним угрупуванням. Натомість SDF є головним партнером американських військ у Сирії, де вони часто ділять бази в рамках місії задля запобігання відродження Ісламської держави.
Згідно з документами, у листопаді офіцери української військової розвідки визначили потенційні логістичні обмеження для своїх планів, включаючи “проблеми з внутрішньо-курдським прикордонним контролем і створенням оперативної бази”.
“До 29 грудня офіцери, схоже, з’ясували, що Зеленський зупинив їхні плани. Незрозуміло, чому Зеленський наказав ГУР припинити планування операцій, але в документі зазначається, що він міг зробити це з різних причин: тиск з боку США, обмеженість українських безпілотників або сумніви в тому, що атаки можуть бути успішними.
Іншим фактором міг бути успіх операцій військової розвідки в Росії. Згідно з документами, ГУР було агресивним в організації диверсій, вбивств і дестабілізаційних операцій на окупованих Росією територіях в Україні. Ці райони, ймовірно, пропонують переваги в логістиці, мові та інших параметрах”, – йдеться у публікації WP.
Київ навряд чи повернеться до цих планів, але якщо Україна все ж таки розпочне операцію, то атаки можуть “викликати російську відповідь, спрямовану проти інтересів США в регіоні, якщо підтримка операції буде приписуватися Штатам”, наголошується в документі.
Документ детально описує, як могла б виглядати кампанія таємних атак України та яку ескалацію у відповідь з боку РФ вони могли б викликати. У звіті порівнюються атаки на добре захищені “пріоритетні” російські об’єкти поблизу Дамаска і сирійського узбережжя, які були б найнебезпечнішими, але найдорожчими для Росії, з ударами по “пов’язаній з Росією нафтовій інфраструктурі” в центральній Сирії, яка погано захищена протиповітряною обороною, але завдала б лише “скромних витрат” РФ, зокрема “Вагнеру”.
У документі зазначається, що поле бою в Сирії “надає Україні можливості для заперечення”, оскільки вона може атакувати російські позиції, по яких раніше завдавали удари сирійські повстанці, здійснювати атаки з територій, які контролюються повстанцями або навіть урядовими військами, а також приписувати атаки “передовим, неіснуючим або активним недержавним групам”.
У документах, пише WP, згадується реальний, але раніше не розголошуваний інцидент 27 листопада, коли російська система ППО SA-22, яка базується на сході Сирії, відкрила вогонь по американському безпілотнику MQ-9. За даними американського чиновника, безпілотник не був уражений ракетою.