Спроба Заходу зірвати війну Кремля проти Україні за допомогою обмеження цін на нафту не приносять успіху. Надії на те, що у Москви не вистачить грошей на зброю і зарплати солдатам, випаровуються, – попереджають інсайдери галузі.
Росія досі продає свою нафту набагато дорожче, ніж по 60 доларів за барель, як вимагають країни G7, завдяки високому попиту з боку Китаю і Індії, – пише Politico.
Основна російська марка нафти Urals прорвала обмеження, встановлене країнами G7 на відкритому ринку в червні. А минулого місяця її вартість досягла 80 доларів за барель. Зараз вона торгується на рівні близько 75 доларів за барель.
«Це означає, що Владімір Путін зможе продовжувати війну довше. Високі доходи від продажу нафти дозволяють Москві купувати більше зброї і підтримувати цивільну економіку», – пише видання.
Ізоляція Росії від світових ринків була ключовим елементом стратегії США і ЄС з протидії вторгненню паралельно з постачанням зброї Україні. Російські плани витрат свідчать, що наступного року Москва виділить третину свого річного бюджету на оборону, що говорить про впевненість її вищого керівництва в здатності пережити і перевершити Захід у витратах.
Окрім вищих цін, Росія також продає більше нафти в натуральному вираженні: морський експорт минулого місяця зріс на 10% до 3,37 мільйона барелів на день, що значно перевищує довоєнний середній показник у 3,1 мільйона барелів, згідно з даними компанії S&P.
«Цінова стеля повністю провалився. Ми вважаємо, що на всьому ринку всі вантажі російських барелів зараз торгуються вище цінового ліміту», – сказав Politico провідний аналітик S&P з танкерних перевезень Фотіос Кацулас.
За його словами, високі ціни зумовлені сильним світовим ринком, а еталонна нафта марки Brent протягом останніх тижнів наближалася до ціни на рівні 100 доларів за барель. При таких високих цінах російська нафта навіть зі значною знижкою буде коштувати 80 доларів.
Росія активно працює над підривом санкцій, використовуючи «тіньовий флот» застарілих танкерів, готових перевозити нафту всупереч санкціям. Часто не відомо, хто реальний власник цих суден і звідки походить їхній вантаж.
«Нові компанії були створені в ОАЕ, Індії, Китаї, щоб збільшити тоннаж, який вони контролюють, купуючи старі судна, не працюючи з західними страховими компаніями», – сказав Кацулас, стверджуючи, що цей крок означає, що вони фактично застраховані від наслідків порушення цінового ліміту.
Китай і Індія зараз головні пункти призначення для російської морської нафти, за ними йде Туреччина. Старший економіст однієї з великих торгових компаній на умовах анонімності попередив, що західні політики мало що можуть зробити, щоб забезпечити дотримання правил, не перегріваючи і без того «пінистий» ринок.
«Адміністрація США, ймовірно, вважатиме за краще не карати транспортні і страхові компанії, які порушують ліміт у 60 доларів, тому що це може призвести до ще більшого зростання цін на нафту», – сказав трейдер.
Представник Єврокомісії визнав, що останнім часом спостерігалися «коливання цін на нафту вище рівня верхньої межі, встановленої G7», але він наголосив, що «це не означає, що цінова стеля не працює».
«Для продовження успішного дотримання граничних цін на нафту в рамках міжнародної коаліції життєво важливо протидіяти російським спробам підірвати її функціонування», – додав чиновник, зазначивши, що блок намагався націлитися на недобросовісних суднових операторів у своєму 11-му пакеті санкцій проти Москви в травні.
Марія Шагіна, дослідниця санкцій Міжнародного інституту стратегічних досліджень, застерегла, що не варто скасовувати цінову стелю. Натомість, за її словами, «зараз нам потрібно подбати про твердість цінової межі, щоб вона стала більш надійною, ніж досі була».
«Більш жорстке дотримання ліміту матиме значення для російського бюджету. Коли з січня по серпень ми спостерігали більше дотримання, ми бачили, що доходи Росії впали на 50% у річному обчисленні. Тоді в Москві намагалися впоратися з соціальними витратами і витратами, пов’язаними з війною. Зараз обмеження не працює, якби хотілося, але в кінцевому підсумку воно ще не вийшло з ладу. Якщо ми закрутимо гайки, ми зможемо повернути цінову стелю до життя», – сказала Шагіна.
Минулого місяця 5 дипломатів з країн ЄС розповіли Politico, що, незважаючи на зростаюче усвідомлення того, що обмеження ціни на нафту не працює належним чином, уряди країн Євросоюзу не мають особливого бажання їх змінювати.
«Американці заявили, що, з їхньої точки зору, все працює», – сказав один посол, а інший додав, що мало що зміниться без підтримки США в питанні посилення правил.