Союзники НАТО на саміті в Анкарі наступного місяця можуть оголосити про мільярдні нові оборонні контракти, нарощування виробництва зброї та подальшу військову підтримку України.
Про це повідомляє POLITICO з посиланням на п’ятьох дипломатів НАТО.
За їхніми словами, у підсумковій декларації союзники також мають підтвердити відданість статті 5 про колективну оборону та знову назвати Росію довгостроковою загрозою.
Лідери країн НАТО, зокрема президент США Дональд Трамп, мають зібратися у столиці Туреччини 7–8 липня. Очікується, що спільна заява, як і торік, буде короткою.
Наразі посли країн НАТО узгоджують деталі декларації. Документ може змінюватися до останнього моменту, після чого його мають затвердити глави держав і урядів в Анкарі.
Точна сума нових оборонних контрактів поки не визначена. Частина закупівельних угод, імовірно, буде попередньо погоджена та представлена в межах саміту.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне зосередити зустріч передусім на нарощуванні оборонного промислового виробництва. Така тема має стати об’єднавчою для альянсу на тлі внутрішніх розбіжностей.
Фокус на виробництві зброї також відображає виклик для європейської промисловості, яка має перейти від дорогих одиничних систем до швидкого масового виробництва.
Водночас нові оборонні угоди, вигідні США, дозволять Рютте представити НАТО як економічно корисний альянс у спосіб, який може бути зрозумілим для Трампа.
У проєкті декларації союзники НАТО також обіцяють підтримати Україну військовою допомогою на 70 млрд євро та передбачити щонайменше аналогічну суму на наступний рік.
За даними дипломатів, США не очікуються серед учасників цього фінансування. Один зі співрозмовників видання зазначив, що саме підтримка України може стати найбільш спірним пунктом переговорів.
Окреме місце в декларації має посісти готовність Європи брати на себе більше відповідальності за стримування та оборону континенту на тлі зміни американських пріоритетів.
У документі європейські союзники обіцяють активніше долучатися до оборони континенту, зокрема інвестувати у далекобійні ударні спроможності, системи ППО та дрони.
Далекобійні спроможності залишаються одним із чутливих питань між США та Європою. Європейці прагнуть розвивати такі системи для стримування Росії, тоді як Вашингтон обережніше ставиться до їхнього розміщення.
У проєкті декларації також згадується Іран. Союзники планують закликати Тегеран дотримуватися свободи судноплавства у важливій торговельній артерії та наголосити, що Іран ніколи не повинен отримати ядерну зброю.
