Соняшникову олію отримують шляхом пресування або екстракції спеціальних сортів насіння соняшнику, що відрізняються високим вмістом жиру. Цей продукт активно застосовується не тільки в кулінарії, а й у косметології, а також в інших сферах життя людини. Батьківщиною соняшнику є Північна Америка. Збереглися документальні підтвердження того, що жителі цього континенту навчилися видобувати маслянисту речовину з насіння понад 5 тисячоліть тому: у той час соняшникову олію активно використовували для виготовлення ліків і барвників. В Америці ця рослина тривалий період часу вважалася священною. Проте штучної культивації не відбувалося. Переломний момент настав у XVI столітті, коли мореплавці завезли насіння в Європу. Англійці першими звернули увагу на красиву квітку з незвичайними зернами, які за певної механічної обробки виділяють жир. Саме англійці отримали перші патенти на виробництво соняшникової олії.
Є два методи отримання цього продукту:
Другий спосіб є більш затребуваним і екологічним, оскільки дає змогу зберегти максимальну кількість корисних речовин. Особливо якщо йдеться про олію холодного віджиму. Метод холодного віджиму містить обов’язковий етап обсмажування подрібненого насіння в спеціальних жаровнях. Завдяки цьому олія набуває вираженого смаку й аромату, що нагадує смажене насіння. Але за рахунок нагрівання сировини до 100 °С більшість вітамінів і фітостеролів руйнуються. Екстрагування є хімічним методом отримання олії. Насіння поміщають у спеціальні екстрактори, до нього додають органічні розчинники та шрот. Суміш перетворюють на однорідну масу, а потім відокремлюють від неї олію шляхом дистиляції та фільтрації. Цей метод є економічно вигідним, але отримана олія має меншу харчову цінність.
Олія, отримана хімічним або механічним способом, надалі піддається очищенню. Залежно від методу очищення, виділяють різні сорти соняшникової олії:
Для приготування дієтичних страв рекомендується використовувати виморожену олію соняшнику, яка проходить додатковий етап очищення із застосуванням низьких температур.