Війна в Україні — це «спеціальна військова операція», хоча вона є найбільшим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.
По всій Росії чиновники пояснюють дефіцит пального «позаплановим технічним обслуговуванням на нафтопереробних заводах», не називаючи причину, тоді як українські дрони атакують нафтопереробні об’єкти в країні.
А голова Центробанку Росії говорила про «структурну трансформацію економіки» — як завуальоване позначення військових витрат, що різко зросли й переорієнтували економіку навколо військово-промислового комплексу, пише The New York Times.
Протягом багатьох років президент Володимир Путін ізолював російське суспільство від наслідків своєї війни в Україні, використовуючи евфемізми як психологічний щит. Але в міру того, як війна дедалі частіше повертається додому, розрив між риторикою та реальністю стає джерелом роздратування для звичайних росіян.
Кілька днів Путін не згадував про далекобійні удари дронів по Москві 18 червня, коли Україна атакувала майже 200 безпілотниками. Він не коментував і заяви українців про намір перетворити Крим — півострів, незаконно анексований Росією у 2014 році, — на острів, завдаючи по ньому ударів дронами та ракетами.
Коли минулого вівторка він уперше з’явився після ударів 18 червня, найбільших за час війни, він використав цей момент, щоб звинуватити Захід.
«Ці дрони, удари по цивільній інфраструктурі — для чого вони? Щоб дестабілізувати суспільство, створити невизначеність щодо дій російських збройних сил», — сказав Путін. На той момент він не згадав про дефіцит пального щонайменше у 56 регіонах, за даними незалежного російського видання Mediazona.
У неділю Путін усе ж визнав дефіцит пального. На зустрічі з топменеджерами та чиновниками він заявив, що потрібно запровадити «системні заходи, які відповідають масштабу нинішніх викликів», додавши, що робоча група цілодобово працює над забезпеченням постачань, особливо для сільського господарства.
Але Путін публічно не доручав чиновникам готувати укриття чи системи раннього попередження на випадок майбутніх ударів.
У підмосковних Котельниках і Люберцях, які в середині червня зазнали атак дронів, влада заявила, що не розкриватиме місця розташування бомбосховищ і не використовуватиме сирени, оскільки країна технічно не перебуває у стані війни. Цю інформацію обіцяють оприлюднювати лише у разі «періоду мобілізації та у воєнний час».
Адміністрація Люберців запропонувала людям ознайомитися з PDF-файлом, розміщеним на урядовому сайті, з практичними інструкціями щодо дій у разі атаки дрона.
Глава Республіки Башкортостан — регіону з чотирма мільйонами населення між Волгою та Уральськими горами, де Україна атакувала нафтопереробні заводи, — заявив, що його адміністрація вирішила не завжди вмикати сирени, щоб не нервувати людей, згадавши про зростання використання антидепресантів у Росії.
Після атаки дрона в Ярославській області наприкінці березня, внаслідок якої загинула дитина і були поранені троє дорослих, місцева газета повідомила, що Міністерство регіонального розвитку не активувало сирени оповіщення, «щоб уникнути паніки та нових травм».
Російська влада заявила, що в ніч на суботу збила 213 українських дронів, а Київ повідомив про атаку на великий нафтопереробний завод у Краснодарському краї, внаслідок якої загинула одна людина. За той самий період Росія атакувала Україну вісьмома ракетами та 142 дронами.
У соцмережах громадяни висловлювали шок через офіційні заяви про те, чому під час атак дронів не використовують сирени або не облаштовують укриття. Інші скаржилися, що, хоча деякі люди отримують попередження через SMS, іноді вони приходять надто пізно або не приходять узагалі.
Применшення небезпеки та використання евфемізмів для опису атак дронів і економічних проблем є «перформансом покори» Путіну та його режиму, сказала Александра Архіпова, викладачка і дослідниця соціальних наук у Вищій нормальній школі в Парижі.
Вона склала список нових термінів і евфемізмів, пов’язаних із війною, таких як «хлопок» замість «вибух», «позбавлений життя» замість «убитий» і «повітряна ціль» замість «дрон».
«Російська політична влада зараз зосереджена на картинках у новинах», — сказала Архіпова. Вони не хочуть «створити велику паніку, яку можуть показати місцеві телеканали, а потім федеральні новини, з натовпами людей, які плачуть і біжать вулицями».
У новинах останні атаки на Москву майже не фігурували — відповідно до позиції держави. «Перший канал», головний культурний і політичний рупор Кремля, показав короткий сюжет вранці 18 червня, а потім мовчав, доки за кілька днів не висловився Путін. У вечірніх випусках новин 18 червня на «Першому каналі», а також на «Россия 1» і НТВ про атаки не пролунало «жодного слова», повідомив Telegram-канал Agentstvo News.
Чиновники та державні медіа використовують заплутані й іноді оманливі мовні формулювання для опису окремих подій, пов’язаних із війною, сказала Архіпова. У перші дні війни магазини, які закрилися через західні санкції, місяцями, а в деяких випадках роками вивішували таблички, що вони «закриті з технічних причин».
Російське Федеральне агентство повітряного транспорту нещодавно оголосило про «коригування розкладу» в аеропорту Краснодара, розташованому приблизно за 150 миль від лінії фронту і на маршруті українських дронів. В аеропорту Сочі влада не пише, що рейси затримуються через дрони, які наближаються, а натомість повідомляє, що аеропорт працює за «фактичним розкладом» — заплутаним терміном, який має відрізняти дві колонки у планових вильотах і прильотах: «час за розкладом» і «фактичний час».
Коли московські аеропорти тимчасово закривають через українські атаки дронів, використовують формулювання про прийом рейсів «за погодженням». Пасажирам кажуть, що їхній рейс затримано через затримку літака, який мав прибути, а не через те, що місто перебуває під атакою дронів.
Архіпова називає цей мовний прийом «нейтралізацією». За її словами, йдеться про навмисну двозначність: «Люди можуть розуміти, що щось відбувається, але що саме відбувається — не зовсім зрозуміло».
Росіяни скаржаться на те, як нестача інформації впливає на їхнє життя.
Марія, 25-річна жителька Рязані, що за 120 миль від Москви, згадала, як застрягла в таксі у заторі, який більш ніж удвічі подовжив її дорогу до центру міста. Вона перевірила новини, але там не було жодної згадки про затор. Зрештою водій сказав їй, що був удар дрона, а влада прибирала уламки з дороги.
«Дрони стали якимось табу», — сказала Марія, яка попросила не називати її прізвище через страх переслідування. За її словами, після цього випадку вона перестала перевіряти новини.
Розрив між тим, що росіяни дедалі частіше бачать на власні очі, і тим, що їм говорить влада, є «проблемою» для Кремля, сказала Тетяна Станова, старша наукова співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center. Але, за її словами, навряд чи це дестабілізує контроль Кремля над владою.
Зрештою, сказала вона, якщо атаки триватимуть, Кремль, імовірно, спробує використати їх, щоб «сприяти зростанню антизахідних та антиукраїнських настроїв і дати Путіну привід виправдати ескалацію».
