Три зими російських ударів по енергосистемі навчили Олександру Коваленко та її родину жити в темряві. Коли зникає світло, вони вмикають павербанки, а діти роблять уроки зі світлом ліхтариків на голові. Якщо відключення затягуються, сім’я вирушає до торговельного центру зарядити пристрої, йдеться у репортажі The New York Times.
«Усі більш-менш адаптувалися», — каже 37-річна пані Коваленко.
Тим, що робило ті воєнні зими більш терпимими, за її словами, був стабільний потік газу, який дозволяв готувати їжу та обігрівати трикімнатну квартиру на півночі Києва, де вона живе з матір’ю, чоловіком і двома дітьми.
Але коли наближається четверта зима, Росія розширила свої атаки з електромереж на газову інфраструктуру України, завдаючи ударів по свердловинах, сховищах, трубопроводах та інших критично важливих елементах. Родина Коваленків тепер думає про те, чи не втратить вона єдину життєво важливу опору, яка допомагала пережити найхолодніші місяці війни.
«Якщо без електрики ми ще якось можемо жити, то без газу — я навіть боюся це уявити, — каже пані Коваленко. — Я не хочу цього».
Це жахливий сценарій, який, за словами чиновників, є новою спробою Росії зламати стійкість українців після років смертельних ударів по житлових районах та безперервних атак на електростанції, які занурювали мільйони людей у темряву та змушували бізнеси зупиняти виробництво.
Останніми тижнями посадовці попереджають, що Україна може вступати в найважчу зиму від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Газ є джерелом тепла та палива для приготування їжі для 80% українських домогосподарств, за словами генерального директора «Нафтогазу» Сергія Корецького. Більшість багатоквартирних будинків залежать від централізованого теплопостачання, яке працює на газі.
Перші три роки війни Москва здебільшого уникала ударів по газовій мережі України, оскільки вона використовувалася для транзиту російського газу до Європи. Але 1 січня російський газ перестав надходити через Україну — Київ припинив дію транзитного контракту.
Невдовзі після цього Росія почала бити по українських газових об’єктах. У лютому та березні дрони й ракети знищили близько 40% українських газовидобувних потужностей, сказав пан Корецький в інтерв’ю.
Оскільки ці удари припали на кінець періоду найбільшого споживання тепла (зазвичай з кінця жовтня до початку квітня), їхній негайний вплив був обмежений, пояснив Корецький. «Нафтогаз» використав літо для відновлення інфраструктури та до вересня здебільшого відновив виробничі потужності.
Але в жовтні Росія відновила атаки — ще жорсткіші. Об’єкти «Нафтогазу» були атаковані сім разів протягом минулого місяця, що вивело з ладу 60% потужностей, за словами європейського чиновника, який говорив на умовах анонімності.
У деяких містах уже фіксувалися тимчасові перебої з газом, і експерти попереджають, що якщо удари триватимуть, мільйони людей можуть опинитися без тепла. Перехід на електрообігрівачі не є можливим — це ще більше навантажить енергосистему, яка постійно зазнає нових атак. Останні удари вже призводили до багатогодинних відключень електроенергії.
Зростає страх, що якщо Росії не вдалося зламати Україну, зануривши її у темряву, то їй може вдатися зламати країну холодом.
Пан Корецький каже, що «Нафтогаз» зараз терміново закуповує кілька мільярдів кубометрів газу, аби пройти зиму. Президент Володимир Зеленський у терміновому порядку телефонує європейським лідерам, щоб домовитися про постачання та фінансування, а уряд вивчає можливість закупівлі американського СПГ.
Газова система не є складною мішенню для Москви. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко влітку в інтерв’ю сказав, що «росіяни чудово знають», де розташована українська газова інфраструктура, оскільки її побудували ще за радянських часів.
Росія також б’є по ТЕЦ, які виробляють і тепло, і електрику. Деякі з них працюють на газі.
40-річна киянка Тетяна Вітер розповідає, що в кінці жовтня її зірвало з ліжка, коли російська ракета влучила в ТЕЦ, яку видно з вікна її спальні. «Я підійшла до вікна і подумала: “Що це?” — згадує вона. — І буквально за секунду — удар. Обертаюсь, а там уже пожежа». Незабаром у її районі почалися перебої зі світлом.
Пані Вітер, флористка, втекла з України в перший рік вторгнення, а повернулася рік тому. Очікуючи відключення електрики, вона орендувала квартиру з газовим опаленням та газовою плитою. Більшість будинків у її районі працюють на газі — про це свідчать жовті труби, що тягнуться фасадами.
«Тоді я думала, що це найкраще рішення — саме через газ, — каже вона. — Тоді жодних проблем із газом не було взагалі, лише з електрикою».
Але те, що пані Вітер колись вважала порятунком, може стати ще однією серйозною проблемою. Голова підкомітету Верховної Ради з питань газової політики Андрій Жупанин каже: «Немає швидкої альтернативи, яка б могла забезпечити тепло, і це створює серйозні проблеми для великих міст із централізованим опаленням».
Ситуація змушує родину Коваленків ламати голову. Одного вечора вони зібралися у маленькій кімнаті та обговорювали, що робити, якщо газ закінчиться. Купувати газові балони? Вугілля для барбекю? Або вологі серветки, якщо зникне гаряча вода?
У типовій для українців манері — з чорним гумором — вони намагаються впоратися з черговим викликом.
«У мене є друзі, які ходять у походи. Вони мені все про це розповідали», — каже 16-річна Єлизавета, донька Коваленків.
«Ти маєш на увазі, що нам доведеться готуватися жити як у поході?» — питає мати.
«Ну, можливо», — відповідає дівчина.
«І що? Круто!» — додає батько, Олександр Коваленко. — «Гриль на балконі!»
Щоб протидіяти ризику газового дефіциту, «Нафтогаз» збільшує імпорт, компенсуючи втрачені обсяги видобутку. У першій половині 2025 року імпорт газу зріс у 19 разів порівняно з аналогічним періодом 2024-го, за даними енергетичного аналітичного центру DiXi Group.
Пан Корецький каже, що Україні потрібно імпортувати 4,4 млрд кубометрів газу, щоб пройти зиму, що коштуватиме близько 2 млрд доларів. «Нафтогаз» уже забезпечив майже три чверті цього фінансування за рахунок Європи, урядових грантів та кредитів українських банків, але газу може знадобитися більше, якщо атаки триватимуть.
Імпортований газ зберігатиметься в підземних сховищах, які розташовані настільки глибоко, що не можуть бути уражені ракетами чи дронами. На сьогодні у сховищах вже близько 13 млрд кубометрів — цього достатньо, щоб покрити значну частину зимових потреб країни.
Але Росія б’є по компресорних станціях, які перекачують газ із підземних сховищ, а також по трубопроводах, якими газ подається по всій країні. Це викликає страх, що Україна може не мати можливості використати всі накопичені обсяги.
Пан Корецький закликає українців економити газ. «Кожен кубометр має значення», — каже він. Значна частина централізованого опалення працює за радянськими стандартами та нагріває квартири приблизно до 24°C — надто високо за європейськими мірками.
Поки що радіатори в квартирі Коваленків гарячі. Якби треба було думати лише про себе й чоловіка, каже пані Коваленко, вона б не надто переймалася. Але перспектива бачити, як її діти мерзнуть у холоді, — це жах.
«Це справді страшно, — каже вона. — Бо ти розумієш: відповідаєш не лише за себе, а й за свою родину».