Польські жертви нацистської окупації досі чекають на фінансову допомогу від Німеччини, хоча Берлін неодноразово говорив про історичну відповідальність перед Польщею. Йдеться не про репарації, а про так званий “гуманітарний жест” для людей, які пережили злочини нацистського режиму.
Про це пише Süddeutsche Zeitung.
За даними Інституту національної пам’яті у Варшаві, під час німецької окупації Польщі у 1939–1945 роках були вбиті, ув’язнені, депортовані на примусові роботи або вигнані 5 845 109 поляків. Нині живими залишаються лише близько 50 тисяч таких людей.
Саме вони мали отримати фінансову підтримку від Німеччини. Канцлер Фрідріх Мерц у грудні заявляв, що його уряд “дуже добре усвідомлює історичну відповідальність” перед Польщею. Однак, як пише SZ, конкретного рішення досі немає.
За інформацією видання, польська сторона вже передала Берліну чіткий план. Він передбачає, що кожна польська жертва нацизму щороку отримуватиме 10 тисяч злотих — приблизно 2333 євро — через Фонд німецько-польського примирення.
Це означає, що Німеччина не мала б виплачувати одну фіксовану суму: загальний обсяг допомоги щороку зменшувався б, адже кількість живих одержувачів стрімко скорочується. За польськими оцінками, влітку 2024 року таких людей було ще близько 64 тисяч, у листопаді 2025 року — вже 55 тисяч.
Süddeutsche Zeitung пише, що з кожним місяцем зволікання кількість тих, хто ще може отримати допомогу, зменшується більш ніж на тисячу.
За дуже обережною оцінкою, реалізація польської пропозиції могла б коштувати Німеччині близько 300 млн євро. Якщо виплати розподілити по роках, у 2027 році Берліну довелося б виділити близько 100 млн євро, а далі сума поступово знижувалася б.
Втім, у німецькому уряді питання досі обговорюють між кількома міністерствами. Серед причин затримки видання називає юридичні застереження, побоювання щодо можливих вимог з інших країн і складну бюджетну ситуацію.
Берлін наполягає, що тема репарацій для Німеччини юридично закрита. Саме тому уряд готовий говорити лише про “гуманітарний жест”, а не про компенсації у правовому сенсі.
Для уряду Дональда Туска важливо, щоб цей жест не виглядав у Польщі як символічна милостиня. Раніше правонаціоналістична партія “Право і справедливість” вимагала від Німеччини репарацій на 1,3 трлн євро. На цьому тлі занадто мала сума могла б стати аргументом для політичних опонентів Туска.
Пропозицію попереднього канцлера Олафа Шольца у розмірі 200 млн євро Туск у 2024 році відхилив.
Тепер польський прем’єр закликає Берлін не затягувати. Ще у грудні він заявляв, що якщо Німеччина справді хоче зробити цей жест, рішення потрібно ухвалити швидко.
“Будь ласка, зробіть це швидше, якщо ви справді хочете зробити цей жест”, — казав Туск.
Він також попереджав, що без чіткої і швидкої заяви та рішення у 2026 році Польща може розглянути варіант фінансування такої допомоги з власних коштів.
