Україна та Росія дедалі глибше втягуються у війну далекобійних ударів, у якій зростають ризики для цивільного населення та критичної інфраструктури. Радник президента Володимира Зеленського з оборонних технологій Сергій Бескрестнов вважає, що за такого сценарію переможця не буде.
Про це повідомляє The Guardian.
Бескрестнов, відомий за позивним “Флеш”, заявив, що фронт фактично зайшов у глухий кут, тоді як обидві сторони дедалі активніше завдають ударів на великій відстані.
“Тепер це війна міст, війна інфраструктури”, — сказав він.
За словами радника, продовження такої ескалації може призвести до руйнування економіки та інфраструктури обох країн.
“У цій війні ніхто не виграє, тому що після війни обидві країни матимуть зруйновані економіки та інфраструктуру”, — заявив Бескрестнов.
Він також висловив занепокоєння ситуацією в Києві взимку. На його думку, Росія може спробувати завдати тривалих ударів по системах електро-, водо- і теплопостачання столиці.
Бескрестнов припустив, що міській владі варто заздалегідь продумати евакуацію частини населення, насамперед літніх людей, у разі серйозного пошкодження енергосистеми. Водночас він наголосив, що це його особиста думка, а не офіційна заява.
За його словами, Україна гостро потребує ракет-перехоплювачів Patriot, які є одним із головних засобів протидії балістичним ракетам. Бескрестнов не впевнений, що Київ зможе отримати достатню кількість таких ракет для проходження зими.
Водночас Україна планує суттєво наростити власні далекобійні удари по території Росії. За словами Бескрестнова, поставлено завдання збільшити кількість атак приблизно з 300 до 1000 дронів на добу.
Він зазначив, що для припинення роботи російських аеропортів необов’язково завдавати ударів безпосередньо по них — достатньо появи безпілотників поблизу, щоб повітряний простір закрили.
Окремою загрозою Бескрестнов назвав можливе застосування Росією штучного інтелекту для наведення дронів. За його словами, українські слідчі дійшли висновку, що один із дронів “Молнія”, який у липні вбив людину біля АЗС у Запорізькій області, міг керуватися не радіоканалом, а за допомогою ШІ.
Радник побоюється, що Росія згодом може встановити подібну технологію на Shahed. У такому разі значна частина української мережі радіоелектронної боротьби може втратити ефективність, оскільки дрони не потребуватимуть постійного радіозв’язку.
Україна також працює над власними автономними безпілотниками. За словами Бескрестнова, вже існує прототип, однак Росія наразі має перевагу в масштабах виробництва.
Крім того, Москва активно розвиває нові реактивні дрони та ракети з китайськими реактивними двигунами, здатні розвивати швидкість понад 320 км/год.
За словами Бескрестнова, у серпні Росія запустила по Україні близько 2500 реактивних Shahed проти 1500 у липні. На 2027 рік Москва нібито планує виробити близько 36 тисяч таких дронів, а також ще 30 тисяч повільніших Shahed із поршневими двигунами.
Також Росія, за його даними, планує виготовити у 2027 році близько 10 тисяч дешевих крилатих ракет “Бандероль” і ще 10 тисяч ракет “Дан-Т”, що може суттєво збільшити її можливості для ударів по українській інфраструктурі.
В Україні над реактивними дронами-перехоплювачами працюють від чотирьох до шести компаній, однак, за словами Бескрестнова, вони ще не готові до серійного виробництва. Наразі основне навантаження зі знищення швидкісних реактивних дронів несуть винищувачі.
На тлі зростання кількості далекобійних ударів збільшуються й жертви серед цивільного населення. За даними ООН, у липні в Україні загинули 437 цивільних, ще 2610 були поранені — це найвищі показники від березня 2022 року.
