Місцеві археологи жартома називають Оржиччину «краєм мамонтів» на Полтавщині. І це не дивно, адже тут уже не вперше знаходять рештки доісторичних тварин. Нещодавно до обласного науково-дослідного центру з археології звернулися мешканці громади з проханням оглянути незвичайну знахідку на глинищі. Виявилося, що під час робіт місцеві натрапили на бивень мамонта — вже другий за останні два десятиліття. Про це повідомляє «Полтавська думка», що публікує новини Полтави.
«Полтавська думка» пише, що про виявлення артефакту повідомила жителька громади Наталія, яка захоплюється історією свого краю. Жінка одразу здогадалася, що йдеться про важливу для науки річ. Бивень знайшли біля села Заріг, неподалік річки Оржиця, де місцеві багато років беруть глину для побутових потреб.
За словами директора Центру охорони та досліджень пам’яток археології В’ячеслава Шерстюка, надіслане фото підтверджувало, що це дійсно рештки мамонта. На місце виїхав співробітник центру Михайло Коваленко й підтвердив, що знахідка є бивнем, хоча інших кісток поруч не виявили. Археологи припускають, що рештки можуть знаходитись на різній відстані — як за метр, так і за сотню метрів від місця.
Фахівці зазначають, що бивень має пластинчасту структуру, схожу на зріз дерева. Однак якщо деревина зберігає цілісність, то бивні з часом руйнуються. Тому артефакт протримався тільки доти, доки був у землі. Попри спроби законсервувати його спеціальними розчинами, він почав розсипатися на лусочки. Зараз у центрі зберігаються лише окремі частини, які вже не мають музейної цінності.
«Цей бивень ми не зможемо показати як повноцінний експонат. Є лише фрагменти, але важливий сам факт знахідки. Приємно, що місцеві мешканці розуміють цінність подібних речей і повідомляють археологів», – розповідає Шерстюк.
Подібні відкриття тут траплялися й раніше. Так, у вересні 2005 року тодішній голова райради повідомив про кістки мамонта, знайдені на території кар’єру Тарасівського цегельного заводу. А трохи раніше місцеві школярі передали до музею уламки бивня з того ж місця. Завдяки тому, що вони лежали на глибині понад п’ять метрів, рештки добре збереглися та поповнили фонди Оржицького і Полтавського краєзнавчих музеїв.
Археологи наголошують, що сьогодні подібні знахідки трапляються дедалі рідше. Найчастіше їх виявляють під час масштабних розробок у кар’єрах, наприклад у Горішніх Плавнях, де діє музей із чималою колекцією викопних решток. Вона й досі поповнюється, хоча вже не так активно, як колись.