Наслідки повномасштабного нападу росії завдають значних втрат економіці України та створюють суттєвий проінфляційний тиск. Як наслідок, у 2022 році інфляція дещо перевищить 30%, а ВВП скоротиться на третину. У наступному році очікується повернення економіки до зростання, а інфляційної динаміки – до зниження. Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2022 року. Про це йдеться у Інфляційному звіті Національного банку України.
До кінця 2022 року інфляція прискорюватиметься та сягне 31% з огляду на збереження впливу більшості шоків пропозиції. Йдеться, зокрема, про наслідки воєнних дій та високу вартість енергоносіїв. У наступному році очікується сповільнення інфляції завдяки поліпшенню інфляційних очікувань, налагодженню логістики та поступовому зростанню врожаїв. Додатковий дезінфляційний вплив матиме зниження світової інфляції та жорстка монетарна політика НБУ. Натомість стримуватиме сповільнення інфляції висока вартість енергоносіїв і потреба в поетапному приведенні енергетичних тарифів для населення до ринкових рівнів. Як наслідок, споживча інфляція у 2023 році знизиться до близько 20% і лише наприкінці 2024 року сповільниться до однознакових рівнів.
Вторгнення росії в Україну призвело до різкого зниження економічної активності та втрат потенціалу економіки. З квітня економічна активність пожвавлювалася насамперед завдяки звільненню північних областей та зменшенню кількості регіонів з активними бойовими діями, але економіка працює на значно нижчому рівні потужності порівняно з довоєнним. Як наслідок, у 2022 році реальний ВВП скоротиться на третину. У наступному році за умови зниження безпекових ризиків очікується повернення економіки до зростання через пожвавлення споживчого попиту, налагодження технологічних та логістичних процесів, відновлення інвестиційної діяльності, зокрема завдяки перспективам євроінтеграції. Водночас значні втрати виробничого та людського потенціалу стримуватимуть відновлення економіки. У 2023-2024 роках ВВП зростатиме темпами близько 5-6% на рік.
Повномасштабна війна призвела до гуманітарної кризи та активного переміщення населення, у тому числі за кордон, що визначатиме демографічний розвиток і ситуацію на ринку праці впродовж багатьох років. Глибокий спад економіки зумовив стрімке зростання рівня безробіття (до близько 35% у ІІ кварталі 2022 року). Надалі безробіття поступово знижуватиметься, проте залишатиметься вищим за свій природній рівень через довгострокові наслідки війни. Суттєве зниження економічної активності призвело також до різкого зниження доходів населення. На початку війни підприємства намагалися виплачувати зарплату в повному обсязі, але через продовження бойових дій та погіршення фінансово-економічного стану переважна кількість підприємств не в змозі забезпечувати довоєнний рівень оплати праці. Як наслідок, номінальні зарплати у 2022 році скоротяться на 12%, а в реальному вимірі (тобто з вирахуванням інфляції) – на 27%. Надалі з відновленням економіки та пожвавленням попиту на робочу силу номінальні зарплати швидко зростатимуть і перевищать довоєнний рівень вже у 2023 році. Утім, з урахуванням інфляційних процесів реальні зарплати наприкінці 2024 року все ще будуть нижчими за довоєнний рівень.
У прогноз НБУ закладене припущення про повноцінне відновлення роботи чорноморських портів України з початку 2023 року. Загалом очікується, що у 2023-2024 роках безпекові ризики суттєво знизяться, але залишатимуться актуальними, що обумовлюватиме низьку схильність до інвестицій з боку внутрішніх та зовнішніх приватних інвесторів. Крім того, очікується продовження активної міжнародної фінансової підтримки України для фінансування потреб бюджету та закриття розривів платіжного балансу, зокрема успішна реалізація нової програми з МВФ протягом 2023-2024 років. Політика Національного банку та Уряду України будуть поступово нормалізовані: НБУ повернеться до традиційних засад режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням, а емісійне фінансування бюджетних потреб буде поступово припинено;
уряд повернеться до ринкових залучень для покриття дефіциту бюджету за рахунок установлення їх належної доходності, а також проводитиме політику фіскальної консолідації та скорочення квазі-фіскальних дисбалансів. Водночас аналог "плану Маршалла" для України не врахований у поточному базовому сценарії, оскільки його параметри та строки реалізації поки не визначені. Погодження та реалізація цього проєкту в найближчій перспективі дасть значний поштовх економічному відновленню та пришвидшенню зростання ВВП до двознакового рівня.
Повномасштабна війна стала основним чинником, що визначає стан та перспективи розвитку української економіки. Отже, одним із найбільших ризиків для макропрогнозу НБУ є триваліший термін війни. Зважаючи на важливість цього ризику, центробанк опублікував альтернативний сценарій макроекономічного прогнозу. Так, у разі тривалого збереження високих безпекових ризиків економічна активність у 2023 році залишатиметься пригніченою – ВВП зросте лише на 2%, а повноцінне відновлення розпочнеться не раніше 2024 року. Основним стримуючим чинником залишатиметься обмежений доступ до чорноморських портів і пов’язані із цим негативні ефекти для сільського господарства. У разі реалізації альтернативного сценарію прогнозу, інфляція в поточному році перевищить 31% та почне знижуватися в наступному році під впливом слабкого споживчого попиту, але прискориться у 2024 році внаслідок його відновлення.