Впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося шосте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних вебсайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Вимірювання здійснювала мережа партнерів, створена у 2013 році з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА у Львові. Пропонуємо вашій увазі результати цьогорічного дослідження з акцентом на показники Харківської міської ради. Активна фаза моніторингу тривала у червні-серпні 2019 року і була націлена на аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом 2018 року.
Муніципалітет Івано-Франківська з показником Індексу 86,8% став беззаперечним лідером у сфері політики публічності у 2018 році. Це перше місто, яке за шість років вимірювання увійшло до категорії повністю публічних міст. Те саме стосується рівня публічності усіх суб’єктів владних повноважень Івано-Франківська – голови, виконавчих органів і депутатів. Друге та третє місце, відповідно до рейтингу, зайняли Луцьк -78,1% та Львів – 75,4%. Муніципалітети займають лідерські позиції в рейтингу завдяки забезпеченню зручного доступу громадян до адміністративних послуг, продовженню практики використання електронних сервісів, відсутності процедурних обмежень щодо доступу мешканців міста до засідань колегіальних органів міськради та систематичному впровадженню політики відкритих даних.
До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава (51,7%), Черкаси (57%), Одеса (60%) і Запоріжжя (60%). Причинами цього стали проблеми недотримання усіма суб’єктами владних повноважень практик звітування, а також оприлюдненням суспільно-корисної інформації.
За результатами вимірювання Індексу публічності органів місцевого самоврядування 2018 року загальний показник Харківської міської ради становить 61,86 %. У порівнянні з даними минулого року, результат міста покращився на 5,44 %, однак у загальному рейтингу муніципалітетів, опустився на 1 сходинку нижче: з 18 місця у 2017 році на 19 у 2018. Це пов’язано з тим, що інші міста демонструють швидший поступ в частині підвищення публічності діяльності. Водночас, вперше за п’ять років проведення дослідження муніципалітет Харкова залишив категорію міст з низьким рівнем публічності та перемістився до категорії із задовільним рівнем.
Серед суб’єктів місцевого самоврядування, показник публічності міського голови і виконавчих органів є вищим, ніж депутатського корпусу і становить 62% та 63% відповідно. Публічність депутатського корпусу становить 60%.
З позитивних моментів у досягненні задовільного рівня прозорості, відкритості та підзвітності міської ради та окремих суб’єктів слід вважати старт громадського бюджету, розробку стратегії міста, часткове поліпшення практик звітування, зокрема перехід до звітування в онлайн-форматі. Так, наприклад, на сторінці міського голови на Facebook вперше було оприлюднено короткий відео ролик, який містив звіт міського голови Харкова про діяльність виконавчих органів міської ради за 2018 рік. Щоправда відповідний звіт за 2018 рік був оприлюднений 3 липня 2019. В рамках роботи виконавчих органів Харківської міської ради належним чином працює Центр надання адміністративних послуг, який обслуговує населення як в порядку електронної черги, так і онлайн.
Депутатський корпус також частково підвищив процедури звітування, зокрема, частина депутатів запровадила практику оприлюднення звітів на власних веб-ресурсах та сторінках у соцмережах.
Серед проблем, що впливають на прозорість, відкритість і підзвітність Харківської міської ради, слід зазначити відсутність системної комунікації міського голови та виконавчих органів із громадою. Так, міський голова раз на місяць проводить особистий прийом громадян, виділяючи на це 2 години часу, що є доволі низьким показником у порівнянні з практиками інших муніципалітетів. Особливістю діяльності міського голови є проведення виїзних прийомів, що в цілому можна вважати позитивною практикою взаємодії. Проте такі прийоми зорієнтовані на окремі цільові групи, якими найчастіше виступають представники підприємств, лікарень, освітніх закладів Харкова, що не гарантує рівного доступу до цих прийомів для усіх громадян. Окремі прийоми та зустрічі з неурядовими громадськими організаціями не проводяться. Одним з найнижчих залишається показник звітування Харківського міського голови про свою роботу. Так, міський голова продовжує практику звітування про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку раз на рік під час звіту про діяльність виконавчих органів влади у сесійній залі. Таку процедуру не можна вважати звітуванням на відкритій зустрічі перед територіальною громадою. Звіти виконавчих органів міської ради не оприлюднюються на сайті. Також у відкритому доступі відсутні рішення щодо проведення земельних торгів. Слабким місцем в забезпеченні публічності є обмежений доступ громадян до сесій міської ради. У порівнянні з іншими міськими радами, Харківська залишається у короткому списку тих, де доступ до засідань міської ради обмежено регламентом: необхідністю подати заяву щодо присутності на сесії за 48 годин та приналежністю до територіальної громади Харкова, що підтверджується офіційною реєстрацією в межах міста.
Загалом ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітетів залишаються практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; доступ до засідань виконавчих комітетів; впровадження політики відкритих даних; документування та врахування результатів громадських слухань; оприлюднення інформації щодо комунального майна власності та земельних ресурсів муніципалітетів; використання системи “PROZORRO. Продажі” для реалізації чи оренди комунального майна. Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центрів надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, прийняттям Статутів територіальних громад, модернізацією веб-сайтів муніципалітетів, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.
