Військовослужбовці, які влаштували облави на молодь в центрі Львова, щоб перевірити їх документи, та відправити на медкомісію у військкомат, перекрутили положення Конституції України.
Про це заявив Керівник секретаріату уповноваженого з прав людини Богдан Крикливенко, передає Ukr.Media.
"Коментар прес-офіцера львівської області показав елементарне нерозуміння базових прав людини. Перекрутивши положення Конституції, він сказав, що військовим дозволено все, що не заборонено законом. Хоча це правило діє для цивільних громадян, а для військових або загалом державних службовців є стаття 19 Конституції, де сказано, що їм можна робити виключно те, що дозволено їм нормами законів. Те, що було зроблено у Львівський області – вони перекрили вулицю і вручали повістки молодим людям для проходження медкомісій та виклику в комісаріат. Не має права військовослужбовець посеред ночі за віковою ознакою виловлювати людей та вручати повістки. Є процедура", – заявив Богдан Крикливенко.
За його словами, перевіряти документи може лише Нацполіція. Саме вона має вручати повістки виключно в порядку проведення розшуку особи, яка ухиляється. І за місцем реєстрації.
Нагадаємо, відповідно до ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" військкомати не можуть примушувати пройти медичну комісію. Втім, без медичної комісії військкомати не можуть і призвати до лав ЗСУ.
Стаття 43. Згода на медичне втручання
Згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.
{Частина перша статті 43 в редакції Закону № 1489-III від 22.02.2000, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1033-V від 17.05.2007, № 997-V від 27.04.2007}
Згода пацієнта чи його законного представника на медичне втручання не потрібна лише у разі наявності ознак прямої загрози життю пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке втручання від самого пацієнта чи його законних представників.
{Частина друга статті 43 в редакції Закону № 5081-VI від 05.07.2012}
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов'язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.
Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.
{Статтю 43 доповнено частиною згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007}
Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.