Как гвардейцы Харьковщины в любви своим девушкам признаются (фото)

26 грудня молоде поповнення гвардійців по всій Україні прийняло присягу на вірність народові нашої країни. На урочистостях з нагоди цього свята в одній з частин Східного територіального управління Нацгвардії України побували кореспонденти Главного.

Ретельна підготовка, характерний порядок і дисципліна, хвилювання і радість хлопців, гордість командирів, оркестр, кохані, сльози матусь, пакунки з гостинцями від рідних і довгоочікувані зустрічі.

Тоді, коли твоя робота несе суспільно-корисний характер, ти як і кожен лікар, поліцейський чи суддя маєш присягти на дотримання своїх обіцянок і з честю нести покладений на тебе обов’язок.

На святі хлопців Слобожанської бригади цього дня не обійшлося без несподіванки - Максим Дуплій, привітавши своїх друзів та співслужбовців, зробив ще один важливий крок кожного чоловіка. Він присягнув у коханні своїй дівчині, та попросив її руки, щоб кохана стала його законною дружиною. Покликавши дівчину вийти до нього, Максим одягнув їй каблучку, після чого перед усіми побратимами і гостями молоду пару на щире і довге спільне життя благословив Отець Артемій.

Для кожного чоловіка перші кроки в армії, як говорять гвардійці, це незвично, складно, але згодом виникає повага до себе і щаслива мить відповідальної присяги. Тоді, коли під проводом державного гімну, на очах у батьків ти клянешся бути мужнім сином держави, виникає усвідомлення, наскільки це важливо і особисто для кожного чоловіка в його житті.

Юлія - мати одного з гвардійців:
«Ми звісно раді і пишаємося за нашого сина! Спочатку не хотіли його відпускати, але тоді зрозуміли, що це піде йому на користь. Не бачилися з ним цілий місяць, дуже сумували і хвилювалися за нього. Кожна мати любить свого сина, однаково як в дитинстві, так і дорослого солдата, він для мене завжди був оберегом і захисником, а зараз служба лише підкріпила це ділом»

Юрій - солдат строкової служби:
«Це перше зерно, яке в мені має почати проростати вже сьогодні. Важливо, щоб я цей день і слова присяги пам’ятав до кінця днів. Мною пишаються батьки, сестра- це вже досягнення, якби ще кожен українець цьому надав такого значення, тоді б і ми вірили в себе більше»

Олексій - батько солдата:
«Я сам військовий. І коли син покинув навчання, аби піти на службу, нітрохи не здивувався, він з самого дитинства казав: «Ти служив, тату і я хочу». Значить я виховав гідну заміну собі. Нічого поганого і страшного в тому, що він не вдома - не бачу, дорослішають діти… Подивіться, що в країні робиться, вони мають навести порядок для своїх дітей».

За словами заступника командира частини з виховної роботи, до 16 грудня строковики залишаються на місці, а згодом їх розподіляють на дві частини - 3005 в Харкові та 3035 - у Слов’янську. Вже там - за власним бажанням після проходження служби в обраному напрямку, хлопці зможуть підписувати за згоди батьків та дружин контракти для подальшої служби.