Два фільми з документальної добірки «Docudays UA на районі» розкажуть про наслідки урбанізації у рамках фестивалю «Мікрорайон FUTURE», що проходитиме з 4 до 13 вересня у дворі 524-го мікрорайону міста Харкова.
Саме в цьому кварталі є два ряди лавок, що стоять навпроти бетонної сцени півтора метри заввишки. У радянський період це був відкритий кінотеатр і сцена для фестивалів та публічних зустрічей. Сьогодні вона пуста. Під час фестивалю «Мікрорайон FUTURE» організатори планують зробити це місце центром взаємодії тутешньої спільноти. Разом із жителями вони встановлять дерев’яні конструкції та зроблять стару сцену доступною, корисною та привабливою. Згодом вона прийматиме кінопокази, лекції, концерти, виставки та публічні обговорення.
Цей пілотний проект, організований ГО «Критичне мислення» за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, має на меті запалити серед мешканців харківського мікрорайону бажання розвивати публічний простір, а також познайомить їх із подібними проектами в Україні та світі.
У програмі фестивалю – юридичні поради, лекції, дискусії, виставка, танці, а також два фільми з добірки «Docudays UA на районі», зокрема:
5 вересня
22:00 – «Авто*Мат» режисера Мартіна Маречека (Чехія)
12 вересня
22:00 – «Яма» режисера Їржі Стейскала (Чехія)
Вхід традиційно вільний
Аннотация к фильмам:
Авто*Мат:
ніціатива «Авто*Мат» має на меті зробити місто комфортним для життя. Цей фільм – не просто відкрита критика машин та водіїв. Це спроба зрозуміти, що люди думають про цілі й місце людства на Землі. Стрічка показує розвиток ініціативи «Авто*Мат» через розмови з різними персонажами. Тут і генеральний директор автомобільної компанії Skoda, і мер Праги, а також соціологи, бізнесмени, мамусі на велосипедах та схибнуті автолюбителі... «Авто*Мат» – це рука допомоги, проте насамперед люди мають допомогти собі самі. Щоб полюбити свій«простір», вони мусять зробити його місцем для життя, а не транзитним вокзалом. Будь-який район чи село мають стати мікросвітом, створеним працею людей, де вони живуть, відпочивають, навчаються, спілкуються і гуляють, місцем, яке люди вважають своїм спільним домом.
Яма
Наташа Юрченко жила у маленькому селі, доки забудовники не вирішили зайняти цю місцевість. Її сім’я чинила спротив забудові, а тепер опинилася в пастці поміж висотних будинків. Наташа хоче боротися за свій дім, але в її родині назрівають конфлікти. Як далеко вона піде заради рідної домівки? Кінопортрет п’яти років життя однієї надзвичайної родини в сучасній Україні.