Лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року, правозахисниця Олександра Матвійчук заявила, що безперервні російські атаки перетворюють повсякденне життя Києва на постійне перебування під загрозою. За її словами, повітряні тривоги лунають десятки разів на день, а вибухи, перекриття руху та зупинки роботи міської інфраструктури стали частиною щоденної реальності.
Про це Олександра Матвійчук написала у Facebook.
За її словами, в останні дні повітряні тривоги в Києві звучать практично безперервно — вдень і вночі. Матвійчук зазначила, що через таку частоту сигнал тривоги фактично перестає виконувати лише функцію попередження про небезпеку і сам стає джерелом психологічного виснаження.
Вона наголосила, що вибухи постійно лунають у Києві та передмістях, а російські удари призводять до загибелі дітей і цілих родин.
«Сучасна війна не має фронту. Навіть твоє місто, далеке від лінії зіткнення, поступово стає прифронтовим», — написала Матвійчук.
За її словами, Росія використовує тактику безперервних бомбардувань, щоб паралізувати життя столиці. Під час атак зупиняється метро, перекривається рух мостами, закриваються адміністративні будівлі та торговельні комплекси.
Матвійчук розповіла, що ходить вулицями в той час, коли дрони збивають просто над головою.
«Коли я дивлюся в небо, то бачу лише загрозу. Але неможливо поставити на паузу свої щоденні справи і саме життя. Параліч — передвісник смерті. А ми обрали жити», — зазначила вона.
Нобелівська лауреатка також звернулася до людей за кордоном, які, за її словами, могли звикнути до постійних російських ударів по Україні. Вона наголосила, що можливість «не думати про це» є привілеєм, тоді як для українців ця реальність стала повсякденною.
«Єдине, що відділяє людей у європейських країнах від цієї реальності, — це те, що українці продовжують стримувати масове російське насильство, не даючи йому просуватися далі», — написала Матвійчук.
Вона також повідомила, що постійний стрес уже позначається на здоров’ї. Через це частину важливих осінніх заходів їй довелося перевести в онлайн-формат, хоча вона хотіла бути присутньою особисто.
