Ситуація, що склалася із мережею автозаправних станцій Glusco – один із парадоксів сучасної України. З одного боку, репутаційний шлейф зв’язків бізнесу із проросійськими діячами. З іншого – європейський власник Александрос Александру, який ризикнув придбати активи під час повномасштабного вторгнення та рішуче підтримує боротьбу українського народу. Щоб не стати жертвою маніпуляцій важливо розібратися в історії питання.
Бренд Glusco був офіційно зареєстрований в Україні у 2016 році. Основною частиною активів нової компанії були заправки, що раніше належали російському бізнесу, та нафтобаза біля Лисичанського нафтопереробного заводу. Вже у грудні 2016 року Антимонопольний комітет України дав дозвіл на придбання автозаправок мережі «Восток», які працювали в різних регіонах країни.
Передача активів завершилася за рік. ЗМІ одразу ж пов’язали нову мережу із проросійським політиком Віктором Медведчуком. Як повідомляли ЗМІ, кінцевим бенефіціаром бізнесу на той момент був Нісан Мойсеєв (група компаній Proton Energy, Швейцарія).
Згодом під брендом Glusco об’єднали цілу групу різних організацій. Так, у 2021 році, коли в компаніях проводили обшуки (причина — порушення правил імпорту, продаж неякісних нафтопродуктів), правоохоронці перераховували понад 20 компаній, підконтрольних ТОВ «Глуско Рітейл». При цьому в Glusco далеко не на повну потужність використовували доступні заправні станції. 23 станції було передано орендарям. Сама компанія намагалася розвивати ще бренди F+ та Mango, які не набули широкого поширення. У 2021 році багато операторів ринку цікавилися мережею АЗС Glusco. Після введення у лютому 2022 року санкцій проти Віктора Медведчука та його оточення, з ім’ям якого пов’язували бізнес, привабливий актив перейшов до категорії distress. Ходили чутки про придбання мережі великим оператором ринку, який згодом заперечив факт угоди.
Під кінець 2021 року мережа Glusco змінила власника. Новим власником став громадянин Греції Димитріос Аніфантакіс. Аніфантакіс добре відомий топ-менеджер на ринку торгівлі нафтопродуктами. У різні часи він займав топ позиції у міжнародних компаніях, таких як Cargill SA, BP plc, Лукойл та Litasco. Взаємини з Лукойлом Аніфантакіс закінчив ще 2021 року.
6 грудня 2021 року Аніфантакіс купив мережу АЗС Glusco. Новим власником стала компанія Snel Energy Limited. Сума угоди не повідомлялася. Однак грецький інвестор був власником мережі короткий проміжок часу. Відразу після початку повномасштабної війни в Україні — лютий 2022 року — він продав свої українські активи. Мережу АЗК придбав Олександрос Олександру, Кіпр.
Втім, європейський інвестор зіткнувся з новими викликами у травні 2022 року. Спочатку майно ТОВ «Глуско Україна» було заарештовано. А потім, згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України (№ 385-р від 13 травня 2022 року), майно ТОВ «Глуско Україна» та ТОВ «Глуско Рітейл» було передано під управління дочірньої компанії НАК «Нафтогаз». Для Олександра такий розвиток подій став повною несподіванкою, тому власник вирішив довести своє право володіти легально набутими активами.
Протягом кількох місяців НАК узяв дві ключові компанії мережі (активоутримувача та операційну) під контроль. Не обійшлося без сумнівних операцій із реєстром юридичних осіб (що, можливо, має незвичний вигляд для іноземця, але звичайна справа для українських реалій). Через кілька місяців “Нафтогаз” перевідкрив 30 заправок під своїм брендом U.GO. Заправки переважно знаходяться на території Києва та Київської області.
Передача «Нафтогазу» заправок мережі Glusco відбулася у травні 2022 року на тлі проблем з постачанням палива Україні через обстріли нафтосховищ з боку РФ. Тоді прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначав, що передача заправок здійснюється за рішенням суду, і цей процес дозволить покращити ситуацію із постачанням палива.
Спочатку активи Glusco за клопотанням Офісу Генерального прокурора України були передані до Національного агентства України з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Офіційною причиною (її публічно озвучив прем’єр-міністр Денис Шмигаль) називалися зв’язки власників бізнесу з країною агресором та підтримка ними бойових дій проти України.
Проте пізніше АРМА не надала громадськості доказів таких зв’язків. Єдиним публічним коментарем від голови відділу комунікації та просування АРМА Павла Бульдовича була заява, що фахівцям агентства не склало труднощів встановити зв’язки з Росією. Але жодних імен чи схем організації цих зв’язків не було показано. Також представники правоохоронних органів, АРМА чи державної влади не коментували купівлю активів Glusco Олександросом Олександру. Сам інвестор називає ситуацію непорозумінням.
Олександрос Олександру (Alexandros Alexandrou) здивований позицією української влади. Він заперечує будь-який зв’язок із російськими чи українськими політиками.
При цьому Олександрос Олександру наголошує, що підтримує боротьбу українського народу та безпосередньо збройні сили України. Так, компанія SNEL Energy LTD, що належить йому, з самого початку повномасштабного вторгнення передала українській армії понад два мільйони літрів палива і 14 з 21 бензовозів, які були власністю організації. При цьому ще чотири з них знаходяться на окупованих військами Росії територіях і тому не використовуються.
Для кіпрського підприємця угода щодо придбання SNEL Energy Limited завершилася 29 березня 2022 року.
«Навесні 2022 року події розвивалися інтенсивно, і я приймав рішення про купівлю активів, коли було очевидним звільнення Київської області. Я розумів, що Україна, на щастя, захистила свою державність і суверенітет — столиця вистояла, — коментує Олександрос Олександру. — Тоді ж влада дала сигнал населенню — запускайте економіку, ми маємо працювати. Я побачив у цьому перспективи, купив активи, планував передати комплекси АЗС орендарям. Тим більше, що ризики на той момент вже зменшилися – війська Росії пішли зі столичного регіону, де, власне, і розташовані основні потужності АЗС. Я й зараз впевнений, що бізнес має добрі перспективи для передачі в оренду.
Я купував цей бізнес не як операційний, а як нерухомість. Я давно в орендному бізнесі і розумію, що можу просто заробляти, здаючи АЗК в оренду».
Із цього моменту українські АЗК Glusco повністю стали його власністю. Бізнесмен планував передати їх орендарям — іншим гравцям ринку, оскільки станції добре обладнані та розташовані на вдалих локаціях. На момент укладання угоди компанії належали паливні склади та 125 автозаправок. Штат становив 626 осіб.
«Я давно інвестую на ринках нерухомості Кіпру та Європи. І вважаю себе спеціалістом у галузі оренди житлових та комерційних об’єктів. Моя мета: купити недорого, покращити/модернізувати, переобладнати, та здати в оренду або продати за прийнятною ціною. Я відтестував різні математичні рішення та створив власну, унікальну стратегію. Я беру до уваги стартову вартість, прораховую обсяг витрат, амортизації, податків, страхові платежі, отримую розуміння маржинальності та кінцевого прибутку», – підсумував Олександрос Олександру.
Контекст ситуації змушує пильніше подивитися на біографію та кар’єру підприємця Олександроса Олександру, щоб переконатися у його незалежній позиції та відсутності зв’язків із зрадниками України.
Станом на кінець весни 2023 юридична боротьба за активи триває. Власник Олександру ініціював судове провадження, завдяки якому збирається аргументовано довести, що є дійсним покупцем активів та UBO цього бізнесу, а не представником інтересів підсанкційних осіб.
Кіпрський підприємець вважає, що йому вдасться переконати українську владу у своїй неупередженості та відсутності зв’язків із Росією. Він уже звернувся до юридичної компанії, яка збирається захищати його інтереси в судах усіх інстанцій. Крім того, Олександрос Олександру звернувся до Офісу Президента України та Посольства України в Республіці Кіпр з проханням посприяти якнайшвидшому вирішенню ситуації. Бізнесмен та інвестор очікує, що справедливість переможе і права громадянина ЄС будуть захищені.
Тим не менш, ситуація поки що розвивається непередбачуваним чином. Поки тривають судові засідання, під час яких Олександру доводить свої права володіння активом АЗС, Президент України запроваджує санкції проти компаній, що входять до групи SNEL. Під санкції потрапили 4 компанії, з них три з реєстрацією на Кіпрі та одна – у Швейцарії. Міністерство юстиції може подати позов до ВАКС щодо компанії SNEL, але ще не існує вердикту судів у самій Україні, де юридично встановлюється факт володіння активами Олександросом (громадянином країни ЄС). Олександрос Олександру готовий боротися і довести своє володіння активом та відсутність зв’язків із російськими політиками.