В січні на військову базу Форт Сілл в штаті Оклахома прибули 65 українських захисників та захисниць – для навчання на системі ППО Patriot, про передачу якої США оголосили раніше. У Форті Сілл розташована школа польової та зенітної артилерії армії США, де вчаться американські та іноземні військові. Журналіст Голосу Америки Остап Яриш побував на місці й поспостерігав за тренуваннями, які мають закінчитись вже вкінці березня.
– Як навчання, хлопці?
Військовий, що разом з побратимами біжить розгортати радар посеред полігону, усміхається і піднімає вгору великі пальці.
– Готові?
– Готові!
Американський інструктор проводить групу поглядом: “Наші військові розгортають батарею Patriot в полі за 40-45 хвилин. Українці справляються за 25. Вони великі молодці. Налаштовані дуже оптимістично, враховуючи ситуацію у них вдома”.
Наші військові розгортають батарею Patriot в полі за 40-45 хвилин. Українці справляються за 25.
Американський військовий інструктор
На базі Форт Сілл в Оклахомі завершують тренування 65 українських військових сил протиповітряної оборони. Наймолодшому члену команди – 19, найстаршому – 67. Чоловіки та жінки. Останні десять тижнів вони опановували тут систему ППО Patriot – у Пентагоні розробили для українців спеціальну пришвидшену програму. Сьогодні – одні з останніх тренувань в полі. Вже за кілька днів команда буде готова до випуску. Втім, з міркувань безпеки, військове командування США не дає журналістам поспілкуватись із ними ближче. До цього тут ставляться дуже серйозно.
Сильний поривчастий вітер, попри теплий день, діймає до дрижаків – від нього ніде сховатись. Типова погода для широких рівнин на півдні Оклахоми. Однак це не стає на заваді тренуванням: група українських військових відпрацьовує завдання, наче добре злагоджений механізм. Вони мають розгорнути батарею Patriot посеред полігону та привести її в бойову готовність. Окрім декількох пускових установок, до батареї входить радар, генератор та контрольна станція. Все це – на колесах, його потрібно між собою з’єднати та запустити.
“Я порівнюю ці компоненти з людським тілом”, – розповідає американський інструктор, який просить не називати його імені. “Контрольна станція – це мозок. Радар – очі, які все бачать. Генератор живить тіло енергією, як поживними речовинами. А пускові установки – це руки і ноги, бо вони беруть безпосередню участь в бою”.
Програму склали так, щоб українці опанували кожен із цих компонентів окремо і навчились їх ефективно обслуговувати в комплексі. Тренуються шість днів на тиждень, з сьомої ранку до пʼятої-шостої вечора. Деякі вправи, як-от нинішні, відбуваються просто неба, інші – в навчальних кімнатах. Використовувати “руки і ноги”, тобто збивати повітряні цілі з пускових установок, вчаться на симуляторах – це стандартна практика для всіх студентів. Однак американські інструктори запевняють, що від реальних умов це майже нічим не відрізняється.
Щоб ця частина тренувань була ще більш наближеною до дійсності, українські захисники підлаштували її під себе. Замість класичних сценаріїв повітряних боїв вони створили власні, базуючись на здобутому в боях досвіді. Так, аби умови відповідали конкретним загрозам, які виникають в Україні протягом російських ракетних атак.
“Вони – найкращі з найкращих в тому, що роблять для протиповітряної оборони України, – каже бригадний генерал Шейн Морган, який командує базою Форт Сілл. – Українські військові вражають. Вони дуже швидко вчаться завдяки своїм знанням та досвіду бойових дій”.
Українські військові вражають. Вони дуже швидко вчаться завдяки своїм знанням та досвіду бойових дій.
Шейн Морган, бригадний генерал армії США
Для тренувань у США Україна відбирала військових дуже ретельно – здебільшого тих, які вже мали вагомий досвід відбиття повітряних атак. Саме завдяки цьому програму тренувань на Patriot вдалось скоротити із звичних шістьох місяців до десяти тижнів. Українці пройшли повний курс навіть швидше – а в той час, що залишився, ще краще відточили свої вміння.
Одним з викликів на початку тренувань став мовний барʼєр, кажуть американські інструктори, – адже не всі українські військові досконало володіли англійською. Проте це вдалось швидко подолати: командування США знайшло перекладачів, які зголосились прибути на базу Форт Сілл й допомогти з навчанням.
Зрештою, це виявилось корисним для обох сторін. “Ми навчились від українців стільки ж, скільки самі їх навчили, – ділиться американський військовий посадовець на умовах анонімності. – Скільки реальних перехоплень повітряних цілей у командира батальйону США? Нуль. Скільки таких перехоплень в українського командира? Не знаю точного числа, але багато. У них є справжній бойовий досвід – вони успішно збивали російські цілі. Більшості з наших солдатів цього не доводилось робити. Це дало нам цінні знання щодо тактики, техніки та процедур в умовах реальної війни, про які ми могли не задумуватись”.
Поєднавши власні бойові знання й навички, отримані в США, українські військові зможуть ще краще відбивати російські атаки з неба, переконані на базі Форт Сілл. Тут не сумніваються, що система Patriot значно посилить можливості української ППО.
Patriot – одна з найсучасніших систем протиповітряної оборони в світі. Її радари можуть виявляти загрозу в радіусі 150 км і перехоплювати крилаті та балістичні ракети, а також літаки та інші цілі на висоті до 20 км.
Серед інших переваг – швидке реагування, можливість перехоплювати декілька цілей одночасно, висока мобільність та стійкість до електронного глушіння.
Пускові установки бувають різної комплектації: з чотирма ракетами PAC-2, і сучасніші – з шістнадцятьма PAC-3. Українці тренуються на обох.
Втім, сучасність технологій робить використання систем Patriot доволі дорогим. Запуск однієї ракети коштує близько 4 мільйонів доларів. За словами військових, з такої установки недоцільно збивати, скажімо, порівняно дешеві іранські дрони. Ця система може бути значно кориснішою проти інших, серйозніших загроз.
Саме тому в Пентагоні кажуть, що Patriot стане доповненням до інших систем ППО малої та середньої дальності і висоти, які вже надали Україні США та союзники. Вкупі це має створити багатошарову систему захисту українського неба та допомогти захиститись від різних атак з повітря – чи то від балістичних ракет, чи від дронів-камікадзе.
“Самотужки Patriot не зможе захистити ціле місто, як-от Київ, – пояснює один із командувачів бази Форт Сілл. – Зона покриття залежатиме від виду загрози. Якщо це крилаті ракети, то територія дії буде більшою, якщо сучасні балістичні ракети – трохи меншою. Але українці розуміють спроможності цієї системи – і повернувшись додому, зможуть порадити керівництву країни, де найкраще її розмістити. Чи то буде військовий обʼєкт, чи важлива цивільна ціль, чи щось інше”.
Наразі Сполучені Штати передадуть Україні одну батарею Patriot. Ще одна надійде спільно від Німеччини та Нідерландів, які також організували тренування для інших українських команд протиповітряної оборони.
Після закінчення програми на базі Форт Сілл українські військові вирушать на фінальний етап тренувань у Європі – для бойового злагодження зі своїми колегами вже на тих комплексах, які безпосередньо поїдуть в Україну. В Міноборони США кажуть, що системи Patriot зможуть захищати українське небо вже за декілька тижнів. Після повернення додому українські військові зможуть передати свій досвід далі, ставши тренерами для інших захисників.
Перед своїм випуском вони виготовили для американців невеликі сувеніри – у знак персональної подяки. “Гляньте, сьогодні українці подарували нам ці браслети на памʼять”, – інструктор з бази Форт Сілл закочує рукав і показує плетений браслет в оливкових армійських кольорах.
“Я надзвичайно пишаюсь нашими спільними тренуваннями, – продовжує він. – Ми впорались з усім значно швидше, ніж я думав. За десять тижнів вони навчились усього, чого американські солдати вчаться півроку. Я цілковито впевнений у системах Patriot. І цілковито впевнений у вміннях українців”.