Чотири роки війни та економічної ізоляції перетворили президента РФ Володимира Путіна на молодшого партнера Китаю. Водночас Пекін уже налагоджує зв’язки з російськими чиновниками й представниками еліти, які можуть визначати майбутнє країни після відходу Путіна.
Про це пише The Wall Street Journal за результатами розмов із чиновниками Росії та Китаю, дипломатами й аналітиками.
За даними видання, Китай обережно, але наполегливо змушує Москву діяти у власних інтересах, формуючи відносини та структури, які можуть зберігатися протягом десятиліть. При цьому дисбаланс між країнами продовжує зростати, а їхні відносини часом стають напруженими.
Перед своєю 14-ю поїздкою до Китаю для зустрічі із Сі Цзіньпіном Путін публічно сигналізував про можливу проривну енергетичну угоду. Головною метою його травневого візиту було переконати китайського лідера схвалити будівництво другого газопроводу між Росією та Китаєм — “Сила Сибіру — 2”.
Однак російська делегація, яка прибула до Пекіна перед Путіним, не змогла домогтися згоди. Китайські чиновники заявили керівнику “Газпрому”, що підтримають проєкт лише за умови, якщо Росія продаватиме газ за такою ж зниженою ціною, як на внутрішньому ринку.
Фактично Пекін запропонував Кремлю самостійно субсидувати постачання газу до Китаю.
Паралельно китайська сторона розширює контакти з російським правлячим класом, не обмежуючись Путіним та його найближчим оточенням. Китайці зміцнюють зв’язки з чиновниками й представниками еліти, які визначатимуть майбутнє Росії після зміни влади.
У Росії також дедалі частіше виявляють випадки китайського шпигунства та вербування чиновників середньої ланки. Однак Москва не поспішає оприлюднювати цю інформацію або порушувати питання у розмовах із Пекіном, побоюючись погіршення відносин.
Директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв вважає, що Китай отримав можливість перетворити Росію на країну, яка буде значно більше залежати від Пекіна та сприйматиме його як політичний і економічний зразок.
“У Китаю є справді чудовий шанс перетворити Росію на свого роду гігантський Лаос, гігантський Пакистан. Країну, яка набагато більше залежить від Китаю, набагато міцніше з ним пов’язана та набагато більше сприймає Китай як зразок і джерело уявлень про сучасність”, — сказав Габуєв.
Посилюється вплив Китаю і в Центральній Азії, яку Путін тривалий час вважав частиною російської сфери інтересів. Понад десять років він виступав проти того, щоб юань став основною валютою Банку розвитку Шанхайської організації співробітництва, який має фінансувати проєкти в регіоні.
Однак протягом останнього року Сі Цзіньпін домігся від Путіна цієї поступки. Через фінансову ізоляцію Росія переглянула свою позицію і тепер готова приєднатися до банку, домагаючись натомість гарантій, що його діяльність не буде обмежена західними санкціями.
